Борцов Руслан Володимирович

Руслан Борцов Руслан Володимирович Борцов
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Русла́н Володи́мирович Борцо́в (1 жовтня 1995, м. Волноваха, Донецька область — 8 квітня 2022, біля м. Курахове, Донецька область) — український військовослужбовець, старший солдат 105-го окремого стрілецького батальйону Сил ТрО ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Почесний громадянин міста Чорткова (2022, посмертно).

Життєпис

Руслан Борцов народився 1 жовтня 1995 року в місті Волновасі, що на Донеччині.

Від 2017 — учасник бойових дій російсько-української війни. Служив у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 8 квітня 2022 року біля м. Кураховим (за попередніми даними) на Донеччині.

Похований 13 квітня 2022 року на алеї Героїв, що на Ягільницькому цвинтарі міста Чорткова.

У Чорткові в героя залишилися дружина та дитина, які встигли вчасно евакуюватись із зони активних бойових дій.

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (25 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
• почесний громадянин міста Чорткова (18 серпня 2022, посмертно).

Джерела

• Загиблий український воїн з Донеччини знайшов вічний спочинок у чортківській землі // Чортків.City. — 2022. — 13 квітня.
• Белякова, І. Загинув, захищаючи Україну. Чортківщина прощається із 26-річним Героєм Русланом Борцовим // 20 хвилин. — 2022. — 13 квітня.
• Когут, Т. Евакуював родину до Чорткова, а сам загинув, захищаючи Україну (фото) // 0352.ua. — 2022. — 13 квітня.