-
Братчук Олександр Петрович: відмінності між версіями
ua>Polonskiy (Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я = Олександр Братчук | оригінал імені = Братчук Олександр Петрович | портрет = | підпис = | дата народження = 14.12.1967 | місце народження = Жашків, Жашківський район, Черкаська область | дата смерті = 29.10...) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023
| Олександр Братчук Братчук Олександр Петрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олександр Петрович Братчук (Шаблон:Н 14 грудня 1967, Жашків — 29 жовтня 2022, Павлівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, військовослужбовець 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 14 грудня 1967 року в місті Жашків, Черкаської області.
Із 25 лютого 2022 року став на захист України від російського вторгнення, служив майстром–номером обслуги 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців[1].
29 жовтня 2022 року, при наступі російської 155 бригади в районі населеного пункту Павлівка, Донецької області, будучи на нульовій позиції, прийняв зі своєю бригадою весь удар на себе. При спробі відбити штурм, Олександру Петровичу вдалося знешкодити 1 БМП, а при спробі знешкодити другу БМП був смертельно поранений. Отримав множинні проникаючі осколкові поранення голови та живота внаслідок від вибухів та уламків.
З 29.10.2022 року, рахувався зниклим безвісти.
Похований в 14 грудня 2022 року в місті Жашкові.
16 серпня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.[2]
- нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня (2022).