-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бурець Олег Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023

Бурець Олег Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Оле́г Васи́льович Буре́ць (Шаблон:Н , м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1990 року в місті П'ятихатки на Дніпропетровщині. 2005 року закінчив 9 класів місцевої школи № 2. 2009 — Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробом.

Під час війни 26 січня 2016 підписав контракт на військову службу на три роки.

Солдат, гранатометник 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.

Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув солдат Бурець[1].

1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого Олега поховали на кладовищі у П'ятихатках[4].

Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу.

Нагороди та вшанування

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ