-
Валявський Ілля Васильович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023
Валявський Ілля Васильович | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Ілля́ Васи́льович Валя́вський (Шаблон:Н 28 липня 1978 — Шаблон:С 17 червня 2014, Металіст, Луганська область) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився в селі Михальча Сторожинецького району[1] (в Українському Меморіалі зазначено село Заволока Сторожинецького району Чернівецької області). Закінчив середню школу села Михальча. У 1996 році призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ; через 5 місяців служби був звільнений — за станом здоров‘я у запас. Працював водієм швидкої допомоги в Чернівцях, потім — на підприємстві по утилізації та вивозенню твердих побутових відходів. Проживав з родиною у селі Дубове Сторожинецького району.
Квітнем 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат 3-го батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади. З травня 2014-го брав участь в антитерористичній операції.
Загинув 17 червня 2014 року у бою під Металістом на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[2] У підбитому БТРі загинув весь екіпаж і десант, серед яких були також Максим Доник, Ігор Крисоватий, Ілля Леонтій, Віктор Мігован, Юрій Мізунський, Віктор Піцул, Владислав Файфура і Володимир Якобчук.
Залишились дружина Марина та 2-річний син Павло, батьки Василина Миколаївна й Василь Павлович, брат Роман й наймолодший брат і сестра Наталія.[3][4]
22 червня 2014-го поховали Валявського Ілька у селі Заволока на Сторожинеччині, де він мешкав.
Нагороди та вшанування
- 2 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — Валявський Ілля нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).[5]
- 8 травня 2015 року в селі Михальча на фасаді будівлі ЗОШ (вулиця Героїв Майдану, 22) відкрито меморіальну дошку честі Іллі Валявського[6].
Див. також
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)
- Список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки
Джерела
- Український Меморіал
- Валявський Ілля Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub
- ↑
http://molbuk.ua/tema/75345-osyrotily.html
- ↑ http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома
- ↑
https://ngua.org/people/484
- ↑
http://storozhinecka-rda.gov.ua/novyny/spohady-pro-illyu-valyavskoho-vin-posadyv-derevo-pryviv-na-svit-syna-a-krynytsi-ne-vstyh-vykopaty/23691.html
- ↑
http://www.president.gov.ua/documents/6312014-17512
- ↑
https://ukraine-memorial.org/ua/biography/valyavskiy-illya-vasilovich/