-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Венжик Артур Геннадійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Easy Wind
м (- доповнення і уточнення)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023

Артур Венжик
Венжик Артур Геннадійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Артур Геннадійович Венжик — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився у квітні 2000 року в місті Козятині Вінницької області. Навчався в місцевій школі № 1, після її закінчення вступив до залізничного училища. У 2021 році був призваний на строкову військову службу у Національну гвардію України. Через 5 місяців уклав контракт на подальше проходження служби, яку проходив в смт Гостомель на посаді водія-санітара зенітно-ракетного артилерійського дивізіону[1].

З початком російського вторгнення в Україну брав участь у бойових діях. У березні 2022 року мати Артура Алена Венжик опублікувала пост про те, що розшукує свого сина, який був поранений.

16 березня 2022 року в м. Рубіжному Луганської області Артур потрапив під ворожий обстріл та отримав поранення голови, яке виявилося несумісним з життям. Лікарі Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова боролися за його життя, але 20 березня 2022 року серце захисника зупинилось назавжди[2].

27 березня 2022 року на центральній площі міста Козятина на Вінниччині, відбулося урочисте прощання з двома загиблими захисниками: Артуром Венжиком та Віталієм Печенюком[3][4].

Нагороди

  • орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Вшанування пам'яті

Шаблон:Section-stub

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ