-
Волочій Іван Миколайович: відмінності між версіями
ua>Reader85 м (→Нагороди: оформлення) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023
| Іван Волочій Іван Миколайович Волочій | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Іван Миколайович Волочій (20 червня 1995, с. Бересток, Тернопільська область, Україна — 7 березня 2022, околиця села Грушуваха, Харківська область, Україна) — український військовик, майор (посмертно) Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Герой України.
Життєпис
Іван Волочій народився 20 червня 1995 року у селі Берестку, нині Заліщицької громади Чортківського району Тернопільської области України.
Зі старших класів хлопець мріяв про навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України, адже його старший брат вже був курсантом-прикордонником. Мрія юнака здійснилися, і в 2016 році він вдягнув зелений кашкет і погони лейтенанта.
Спочатку проходив службу в Північному регіональному управлінні. З 2018 року у складі одного з підрозділів брав участь в зоні ООС.
Повномасштабне вторгнення ворога Іван зустрів на лінії розмежування біля Мар'їнки на Донеччині. Згодом група військовослужбовців під командуванням Івана відправилась на посилення підрозділів Збройних сил України на іншому напрямку.
7 березня 2022 року захисники України зупинили просування ворога біля села Грушеваха, що на Харківщині. Колона російських окупантів, яка сунула вглиб України, під час спроби переправитися через канал Дніпро–Донбас отримала жорсткий опір. Рух російських окупантів стримувала мобільна група прикордонників на чолі з капітаном Іваном Волочієм спільно з підрозділами Збройних сил України. Захисники України завдали масованого ураження з усіх видів зброї по загарбниках.
Молодий офіцер грамотно та професійно керував діями підлеглих у бою, з метою нанесення максимальних втрат ворогові і збереження при цьому здоров'я та життя підпорядкованих йому бійців мобільної групи. Злагоджені та професійні дії українських воїнів під час маневреної оборони дали гідний результат. Війська ворога зазнали значних втрат в живій силі та техніці, а подальше просування противника стало неможливим.
На жаль, під час запеклого бою командир мобільної групи прикордонників — капітан Іван Волочій отримав смертельне поранення внаслідок розриву танкового уламково-фугасного снаряду окупантів.
Похований 9 березня 2022 року у родинному селі.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[1][2]
- Орден «За мужність» III ст. (17 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Військові звання
Примітки
Джерела
- Іван Волочій // Платформа пам'яті Меморіал.
- Герої МВС: 200 днів війни
- Зупинив ворога ціною власного життя: історія командира групи прикордонників Івана Волочія // 24 канал. — 2022. — 2 квітня.
- Олійник, Д. На Тернопільщині прощаються із загиблим захисником України Іваном Волочієм // 20 хвилин. — 2022. — 9 березня.
- Моргун, І. На Тернопільщині попрощалися із загиблим військовослужбовцем Іваном Волочієм // Суспільне Новини. — 2022. — 9 березня.
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Немає таких слів, щоб описати силу, велич і самопожертву героя, який залишається навічно в бою, щоб його народ зберіг волю та здобув перемогу — Президент у День пам'яті захисників України // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 29 серпня 2023 р.
- ↑ Шаблон:УПУ