-
Галай Андрій Миколайович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
| Галай Андрій Миколайович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Микола́йович Галай (Шаблон:Н 10 грудня 1993; Вікно, Городенківський район, Івано-Франківська область — Шаблон:С 20 липня 2014) — солдат Збройних сил України, 80-та окрема аеромобільна бригада. Учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1993 року в селі Вікно Городенківського району Івано-Франківської області. 2009 року закінчив 9 класів Вікнянського НВК; 2013-го — Чернівецький транспортний коледж. Від 2013 року служив за контрактом, в зоні бойових дій з травня 2014. Загинув в час прориву ворожого оточення до Луганського аеропорту 20 липня. Взявши вогонь на себе, він надав можливість вивезти з оточення більше як 50 поранених десантників, в яких вже не було медикаментів. Перед боєм, ніби щось відчуваючи, він оповів побратиму Івану: «Я сьогодні загину, а ти поїдеш в село і скажеш моїй дівчині, що я її дуже кохав та подаруєш їй великий букет ромашок». Тоді ж загинув сержант Чигрин Олександр Іванович.
В Городенківщині по його загибелі оголошується триденна жалоба. 24 липня 2014 року похований у своєму селі.
Родина
Вдома лишилися батько з матір'ю та молодша сестра.
Нагороди та вшанування
- за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, орден «За мужність» III ступеня (8.09.2014, посмертно)
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- 21 червня 2015 року на фасаді Вікнянського навчально-виховного комплексу йому відкрито меморіальну дошку.