-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Головатий Володимир Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Володимир Головатий
Головатий Володимир Васильович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володимир Васильович Головатий — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Володимир Головатий народився 23 травня 1993 року в селі Підбережжя (з 2020 року — Долинської міської громади Калуського району) Івано-Франківської області у багатодітній родині. Цікавився поезію, спортом. Любив природу, тварин. Був зразковим братом для молодших. Закінчив Прикарпатський лісогосподарський коледж в місті Болехів у 2012 році. Свою службу розпочав у березні 2013 року у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морсько́ї піхо́ти. За контрактом захищав Україну з перших днів вторгнення росії в Україну, внаслідок чого отримав поранення плеча, закриту черепно-мозгову травму. Згодом навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2019 року. З 2019 - 2022 року служив у 81-шій окремій аеромобільній бригаді, Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Брав участь у воєнних діях на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув уранці 13 квітня 2022 року в селі Долина, Святогірської міської громади Краматорського району Донецької області разом із товаришем по службі молодшим сержантом Володимиром Мамаєвим. Чин прощання із загиблими відбувся 21 квітня в селі Підбережжя на Івано-Франківщині[1][2][3][4][5].

Родина

Володимир народився в багатодітній сім'ї. Батьки — Василь Головатий та Марія Головата. Брати — Іван та Андрій. Сестри — Анастасія, Софія, Павліна-Марія та Анна. У загиблого залишилися своя сім'я — дружина Галина та донька Вікторія (народилася 1 серпня 2021 року).

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ