-
Гурічев Андрій Вікторович: відмінності між версіями
ua>LxlalexlxlBot м (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023
Гурічев Андрій Вікторович | |
---|---|
ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрі́й Ві́кторович Гу́річев (26 червня 1991, Новомиргород[1] або Кіровоград[2] — 5 серпня 2015, Ленінське, Донецька область) — український військовослужбовець, вояк-доброволець (позивний «Барс»), командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Чемпіон світу з пауерліфтингу. Загинув під час російсько-української війни.
Біографія
Народився 26 червня 1991 року. Три роки навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. З 9-го класу захопився пауерліфтингом. Першу нагороду отримав вже в старших класах (тренер Олександр Аркадійович Шаповал), а у 2012 році здобув «золото» на чемпіонаті світу. Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 років вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців. Майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий чемпіон України, призер кубків України, чемпіон світу і чемпіон Європи-2012.
Загинув уночі 5 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Південна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, загинув солдат 54-го батальйону Валерій Трофимчук; Андрій дістав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Калібр міни — саме той, якого не повинно бути згідно з Мінськими домовленостями в зоні бойових дій.
Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді[3][4]. Того самого дня його поховали на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї. Залишилися батьки й молодший брат.
Нагороди
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (29 жовтня 2016, посмертно).
- 14 серпня 2015 року нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».[5]
- 31 березня 2018 року нагороджений орденом «Народний Герой України» (посмертно)[6].
Пам'ять
- 14 жовтня 2015 року, у День захисника України, на фасаді приміщення Златопільської гімназії, яку закінчив Андрій, відкрили меморіальну дошку[7].
- 13 листопада 2015 року рішенням сесії Новомиргородської міської ради іменем Андрія Гурічева назвали вулицю в його рідному місті.
Примітки
Джерела
- Шаблон:УПУ.
- Гурічев Андрій Вікторович («Барс») // Книга пам'яті загиблих
- Є ціль – немає перешкод // «Новомиргород», 27 жовтня 2010
- ↑
http://nekropole.info/lv/person/view?id=7068090
- ↑
http://www.expres.ua/news/2015/08/09/146859-zoni-ato-zagynuv-chempion-svitu-pauerliftyngu
- ↑ Кіровоградщина провела в останню путь Героя АТО, чемпіона світу з пауерліфтингу. Патріоти України
- ↑ Кіровоградщина провела в останню путь Героя Андрія Гурічева // «Златопіль», 08.08.2015
- ↑ Газета «Новомиргородщина», 29 серпня 2015, №35/2015, стор. 2
- ↑
http://dniprograd.org/2018/03/31/nagoroda-vid-narodu-u-dnipri-proyshla-tseremoniya-nagorodzhennya-ordenom-narodniy-geroy-ukraini_66359
- ↑
http://dostyp.com.ua/novini/u-novomy-rgorodi-vstanovy-ly-memorial-nu-doshku-zagy-blomu-v-ato-chempionu-svitu-z-pauerlifty-ngu/