-
Гуцаленко Микола Віталійович: відмінності між версіями
ua>LxlalexlxlBot м (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023
Микола Віталійович Гуцаленко | |
---|---|
Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Мико́ла Віта́лійович Гуцаленко (19 грудня 1991, Первомайськ, Миколаївська область — 23 лютого 2017, Дніпро) — український військовик, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, молодший лейтенант. Майстер спорту України з веслування.
Почесний громадянин міста Первомайська Миколаївської області (2018).
Життєпис
Народився в місті Первомайську Миколаївської області. З дитинства захоплювався веслуванням, тренувався у Первомайській ДЮСШ у тренера Олександра Федорченка.
У 2005 році вступив до Миколаївського вищого училища фізичної культури (тренер — Олександр Шевченко), а після його закінчення — до Національного університету кораблебудування, якого так і не закінчив. Протягом восьми років входив до складу збірної Миколаївської області. У складі байдарки-двійки разом з Андрієм Сачковським виконав норматив майстра спорту. На чемпіонаті України 2014 року на байдарці-двійці в парі з Вадимом Деревинським посів третє місце з марафону.
У 2014 році залишив навчання в університеті і вступив до війська. Пройшов щаблями військової кар'єри від солдата до командира взводу, молодшого лейтенанта. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, боях під Мар'їнкою, на Савур-могилі. Був одним з трьох «кіборгів», які встановили прапор над Донецьким аеропортом[1].
21 лютого 2017 року отримав важке поранення у зоні проведення АТО в районі Авдіївки, внаслідок чого впав у кому. Шпиталізований до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні. Помер 23 лютого 2017 року. Похований в Миколаєві на Центральному кладовищі[2].
Нагороди
«За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.12.2015)[3].
«За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (10.04.2017, посмертно)[4].
Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу «За взірцевість у військовій службі» 2-го ступеня.
Вшанування пам'яті
У Первомайську ім'ям Миколи Гуцаленка названо вулицю, на якій він проживав.
Дивіться також
Примітки
Джерела
Посилання
- Гуцаленко Микола Віталійович // Книга пам'яті загиблих
- Гуцаленко Микола Віталійович // Український меморіал
- Спорт – не поза політикою. 35 спортсменів, які загинули на Майдані та на Донбасі
Шаблон:Почесні громадяни міста Первомайська Миколаївської області
- Персоналії за алфавітом
- Українські спортсмени, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Уродженці Первомайська (Миколаївська область)
- Вихованці Первомайської ДЮСШ (Миколаївська область)
- Українські веслувальники на байдарках і каное
- Померли у Дніпрі
- Поховані на Миколаївському міському цвинтарі
- Люди, на честь яких названо вулиці