-
Дем'яник Сергій Валерійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.2) |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023
Дем'яник Сергій Валерійович | |
---|---|
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Вале́рійович Дем'яник (1988-2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився Сергій Дем'яник 26 березня 1988 року в Камені-Каширському. Мати Сергія померла давно, і він проживав у рідному місті з сестрою. Батько майбутнього воїна проживав у Ковелі, і Сергій Дем'яник перед мобілізацією до Збройних сил також проживав у цьому місті та працював торговельним агентом.[1][2] З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив у 51-й механізованій бригаді. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом. Орієнтовно 29 серпня 2014 року боєць загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району.[3] Спочатку тіло Сергія Дем'яника разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, і волинянин ще два тижні вважався зниклим безвісти.[4][5] Лише 15 вересня тіло бійця було впізнане родичами, і його перевезли на рідну Волинь.
Похований Сергій Дем'яник на кладовищі в рідному місті Камені-Каширському.[1][2]
Нагороди
13 серпня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Олександра Ярмолюка, Андрія Задорожнього та Сергія Дем'яника.[6][7]
Із благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та митрополита Луцького та Волинського УПЦ КП Михаїла Сергій Дем'яник нагороджений церковною медаллю «За жертовність і любов до України».[2][8]
17 листопада 2015 року на фасаді НВК № 2 міста Каменя-Каширського, де навчався загиблий герой, було урочисто встановлено та освячено меморіальну дошку на честь Сергія Дем'яника. Під час урочистої церемонії з рук голови районної адміністрації батькові Сергія було урочисто вручено синів орден «За мужність», а сестрі загиблого бійця урочисто вручена церковна медаль «За жертовність», яку вручив настоятель місцевого храму УПЦ КП.[2][8]
Примітки
Джерела
- ↑ 1,0 1,1
http://bug.org.ua/news/volynyany-yaki-zahynuly-v-ato-pamyatajemo-15455/
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3
http://volga.lutsk.ua/view/8939/
- ↑
http://ptaha.info/posts/our-herious/dem-yanyk-sergii-valeriiovych/
- ↑
http://ndilo.com.ua/news/onovlenyyi-spysok-znyklyh-bezvisty-biyiciv-51-ji-brygady.html
- ↑
http://p-p.com.ua/articles/54487/
- ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України
- ↑
http://byut.volyn.net/ковельські-батьківщинівці-підтрим/
- ↑ 8,0 8,1
http://www.kamadm.gov.ua/press-tsentr/item/2991-uvikovichnyly-pam-iat-heroia-ato-serhiia-dem-ianyka