-
Джиджора Дмитро Павлович: відмінності між версіями
ua>Shiro D. Neko м (Залишено) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:26, 8 жовтня 2023
Дмитро Павлович Джиджора | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Дмитро Павлович Джиджора (28 квітня 1985, с. Заставці, Тернопільська область — 25 липня 2022, біля с. Білогірка, Херсонська область) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Життєпис
Дмитро Джиджора народився 28 квітня 1995 року в селі Заставці, нині Монастириської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Проживав у с. Дуба на Івано-Франківщині. На час початку повномасштабного російського вторгнення перебував у Франції, але повернувся зразу ж в Україну, пішов у центр комплектування і був направлений в зону бойових дій.
Загинув 25 липня 2022 року під час бойових дій в районі с. Білогірка на Херсонщині. Своїм тілом під час обстрілу Дмитро Джиджора прикрив побратима, який завдяки цьому залишився живим.
Похований 2 серпня 2022 року в родинному селі.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (30 травня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1].
Примітки
Джерела
- І. Белякова. Повернувся з Франції, аби боронити рідну землю. Тернопільщина прощається з Дмитром Джиджорою // 20 хвилин. — 2022. — 2 серпня.
- Із воїном Дмитром Джиджорою попрощалися у Монастириськах // Т1 Новини. — 2022. — 3 серпня.
- Р. Полівчак. Своїм тілом закрив побратима і врятував йому життя. На війні загинув боєць з Прикарпаття Дмитро Джиджора // Суспільне Новини. — 2022. — 28 липня.
Посилання
- Петиція. Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України Джиджорі Дмитру Павловичу 28.04.1985 р.н. // Офіційне інтернет-представництво Президента України.