-
Дятлов Сергій Володимирович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:26, 8 жовтня 2023
| Дятлов Сергій Володимирович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Володи́мирович Дя́тлов ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — доброволець, солдат Національної гвардії України.
Життєпис
Стрілець резерву, батальйон «Донбас» (офіційно - не оформлений), псевдо «СВД».
Ранком 29 серпня 2014 року загинув під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла. Їхав у кузові броньованого «КАМАЗа» в складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Коли «КАМАЗ» вже в'їжджав до Червоносільського, по ньому вистрілив російський танк. Кабіну розірвало, здетонував боєкомплект у кузові. Тоді ж загинули «Стаф», «Руха», «Контра», «ВДВ», «Кавказ», «Рус», «Лисий».
Залишились дружина та два сини, а також доросла донька від першого шлюбу. Молодший син народився через 8 місяців після загибелі батька.
Був похований на Краснопільському кладовищі в м. Дніпро, як неідентифікований захисник Батьківщини. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток Сергія. 12 вересня 2017 року відбулося прощання на Краснопільському кладовищі, на могилі, яка відтепер матиме ім'я[1][2][3].
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (18.08.2021, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].