-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Загудаєв Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023

Загудаєв Олександр Володимирович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Володи́мирович Загуда́єв (15 квітня 1962 — 12 листопада 2014) — старший сержант 92-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 15 квітня 1962 року у місті Люботин. Коли йому виповнилося 4 роки, помер його батько - Володимир Ілліч.

З 1969 року по 1977 рік навчався в Люботинській восьмирічній школі № 6. Після закінчення продовжив навчання в ПТУ міста Харкова, отримав спеціальність столяра.

У 1981 році померла мати - Раїса Борисівна.

Був призваний до лав Радянської Армії 12 листопада 1981 року. В тому ж році після закінчення курсу молодого бійця потрапив до ДРА у складі миротворчої місії. Прослужив там один рік. Потім продовжив службу у Кушці з 1982 по 1983 рік. Додому повернувся 28 січня 1983 року.

Після демобілізації працював на ЖБК-4 столяром-станочником 5 розряду, а пізніше на заводі «Гідропривід» начальником караулу.

У 1986 році одружився з Осіповою Вірою Миколаївною (1958 року народження). 1 листопада цього ж року народилася донька Валентина.

У 1987 році з 5 травня по 23 червня приймав участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

15 березня 2007 року був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».

У званні старшого сержанта перебував на військовій службі у військові частині А0501 (92 ОМБр), призваний під час мобілізації на особливий період з 21.08.2014. Командир евакуаційного відділення.

Загинув уночі 12 листопада 2014-го від смертельного осколкового поранення в голову, перебуваючи на посту за 200 метрів від ТЕС біля міста Щастя.

Похований в місті Люботин.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 8 травня 2015 року на фасаді Люботинської загальноосвітньої школи № 6, де навчався Олександр, йому було встановлено меморіальну дошку.

Джерела

http://lubotin.kharkov.ua/main/15561-do-dnya-pamyat-zahisnikv-ukrayini-yak-zaginuli-v-borotb-za-nezalezhnst-suverentet-teritoralnu-clsnst-ukrayini.html


Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ