-
Засєкін Вадим Олександрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023
| Засєкін Вадим Олександрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Вади́м Олекса́ндрович Засє́кін ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Закінчив Копильську 9-річну школу, навчався у Володимир–Волинському агротехнічному коледжі, змушено покинув — захворів батько, ампутували кінцівку, Вадим перебрав господарку. Займався польовими роботами, збирав ягоди й гриби, продавав; на село по справах вивозив батька возом.
У часі війни — стрілець 51-ї окремої механізованої бригади, розвідник — добре орієнтувався на місцевості, псевдо «Джекі Чан». Стояв на блокпостах біля Сєвєродонецька, Красноармійська, Донецька.
Разом з іншими бійцями 51-ї бригади Вадим намагався на БМП прорватися з оточення під Іловайськом біля села Новокатеринівка — потрапив снаряд. Востаннє рідні змогли з ним зв'язатися 28 серпня. Вважався зниклим безвісти.
Ідентифікований за експертизою ДНК родиною та побратимами. 6 січня 2015 року воїна перепоховали у рідному селі.
Без сина лишилися батьки.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
- весною 2015 року в Копильській школі відкрито меморіальну дошку Вадиму Засєкіну.