-
Капінус Віталій Анатолійович: відмінності між версіями
ua>Капінус Валерія Віталіїна (не вказано про перший навчальний заклад) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023
| Віталій Анатолійович Капінус | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Віта́лій Анато́лійович Капінус (11 лютого 1985 — 18 вересня 2014) — сержант Збройних сил України.
Життєвий шлях
Спочатку навчався у криворізькій ЗОШ №39 до 8го класу , потим закінчив криворізьку ЗОШ № 64, призваний до Збройних Сил України. Строкову службу пройшов у танковому відділенні військового центру сухопутних військ «Десна».
Після демобілізації вступив до Криворізького ПТУ № 37, здобув спеціальність машиніста екскаватора.
Останнім часом працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», машиніст автогрейдера.
Працював волонтером, ремонтував військову техніку. Мобілізований, командир відділення, 17-та окрема танкова бригада.
18 вересня 2014-го загинув поблизу смт Калинове при забезпеченні відходу з-під вогню розвідників, БМП яких було підбито; розвідувальний дозор, у якому знаходився Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців з Донецького аеропорту. Дозор потрапив у засідку російсько-терористичних військ.
Похований у місті Кривий Ріг 18 вересня 2014-го з військовими почестями.
Без Віталія лишилися дружина Анастасія,син Кирил та донька Валерія(від першої дружини)
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
- в Кривому Розі встановлено меморіальну дошку його честі
- побратими назвали його іменем бойовий автомобіль
- орден «За вірність присязі» (посмертно, 26.08.2016)[1]