-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кондратюк Олексій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023

Кондратюк Олексій Володимирович
UANs shoulder mark 01h.svg МатросШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Володи́мирович Кондратю́к ( , с. Пісків, Костопільський район, Рівненська область, Україна — Шаблон:ДС, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, матрос Військово-морських сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1995 року в селі Пісків на Рівненщині. За деякий час родина переїхала до райцентру Костопіль. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 3. 2012 року закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей за фахом «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник». Працював у Кастопільському багатогалузевому житлово-комунальному підприємстві слюсарем-сантехніком.

Під час російської збройної агресії проти України у травні 2016 року був призваний Костопільським РВК на військову службу за контрактом.

Матрос, навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї десантно-штурмової роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України, в/ч А1965, м. Бердянськ.

З літа 2016 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на ділянці Широкине — Лебединське — Водяне, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

17 березня 2017 року загинув від осколкового поранення внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля села Водяне з боку окупованого села Саханка. Тоді ж загинув сержант Леонід Галайчук[1][2][3].

Похований 21 березня на Алеї героїв АТО Нового кладовища міста Костополя[4][5][6].

Залишилися батьки, брат, дружина Ірина та 2-річний син Дмитро.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • Нагороджений відзнакою «За оборону Маріуполя» (посмертно).

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ