-
Кравчук В'ячеслав Васильович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023
В'ячеслав Кравчук В'ячеслав Васильович Кравчук | |
---|---|
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
В'ячеслав Васильович Кравчук (18 серпня 1963, с. Адамівка, Хмельницька область — 15 травня 2022, схід України) — український військовослужбовець, полковник, учасник афганської, карабаської, придністровської та російсько-української воєн. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2018). Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Життєпис
Народився 18 серпня 1963 року в селі Адамівці Віньковецького району на Хмельниччині.
Проходив службу на посаді командира роти спецпризначення 14-го окремого батальйону НГУ (в/ч 1441) та 35-го окремого штурмового батальйону «Тернопілля». Був головою Тернопільської обласної організації Всеукраїнського громадського об'єднання «Спілка офіцерів України».
З початком російського вторгнення в Україну вирушив на фронт боротися з окупантами.
Загинув на сході України 15 травня 2022 року на передовій у бою з російськими окупантами. Похований в родинному селі.
Залишилася дружина двоє синів та внуків.
Нагороди
- орден «За заслуги» III ступеня (20 січня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[1];
- почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[2].
Примітки
Джерела
- Ірина Белякова, Він був Людиною, Воїном, Командиром. У Тернополі прощаються з В'ячеславом Кравчуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 17 травня.
- Ірина Терлюк, У Тернополі попрощалися з військовим В'ячеславом Кравчуком // Суспільне Новини. — 2022. — 17 травня.
- «Ця війна для мене остання»: на фронті загинув командир, учасник 4 воєн В'ячеслав Кравчук з Тернопільщини // Файне місто. — 2022. — 16 травня.