-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Красногрудь Дмитро Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Maxdov96
м (змінено найменування підрозділу яким командував)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023

Дмитро Красногрудь
Красногрудь Дмитро Анатолійович
Файл:UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро́ Анато́лійович Красногру́дь (18 жовтня 1978, Харків — 13 липня 2020, Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область) — український військовослужбовець, командир розвідувального взводу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти. Позивний «Мир».

Життєпис

Раніше служив у мотопіхотному батальйоні 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Брав участь у Російсько-українській війні на Сході України, був командиром розвідувального взводу 137-го окремого батальйону 35-ї бригади морської піхоти[1].

У 93-й бригаді Дмитро був командиром розвідки мотопіхотного батальйону. Влітку 2017 року він розробляв та брав участь в операції, коли було взято в полон російського військового Віктора Агєєва.

Загинув 13 липня 2020 року під час виконання бойових завдань у зоні проведення ООС у районі смт Зайцеве на Донеччині[2]. Зазнав численних скалкових поранень внаслідок вибуху невідомого пристрою[3]. Група з дев'яти військових намагалась евакуювати його тіло, потрапила під обстріл, де загинув бойовий медик та було поранено сержанта[4]. Проте російські війська влаштували засідку, обстріляли представників СЦКК, саперів і групу прикриття. В результаті, загинув військовий медик. Група була одягнена у бронежилети та каски з білими чохлами[5].

Дмитро загинув 13 липня, а 15-го російські терористи передали його тіло українським військовим[6].

Нагороди та відзнаки

  • 2020 (посмертно) — орден «За мужність» III ступеня, — за особисту мужність i самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[7]
  • 2019 — медаль «За військову службу Україні»[8]
  • 2015 — медаль «Захиснику вітчизни»[9]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ