-
Куденьчук Іван Миколайович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023
| Куденьчук Іван Миколайович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Іва́н Микола́йович Куденьчу́к ( — Шаблон:ДС) — сержант 502-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
В часі війни — командир відділення 502-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби (Черкаське, Дніпропетровська область).
Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) «зеленим коридором» на дорозі в районі села Новокатеринівка.
2 вересня 2014-го тіло Івана Куденьчука разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі міста Запоріжжя, як невпізнаний Герой.
Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям, в лютому 2015 року перепохований у селі Панасівка Новомосковського району.
Без Івана залишилась дружина та син.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 10 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]