-
Кулик Сергій Григорович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023
Сергій Кулик Кулик Сергій Григорович | |
---|---|
Штаб-сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергій Григорович Кулик (4 вересня 1967, с. Верещиця Яворівського району Львівської області — 3 березня 2022) — штаб-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
Життєпис
Народився 4 вересня 1967 року в селі Верещиця Яворівського району Львівської області. Після закінчення 1994 року Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського вчителював на рідній Яворівщині. Проживав у сусідньому селі Старичі.
У вересні 2014 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України і у складі спочатку 24-ї окремої механізованої бригади (з листопада 2014 року по червень 2015 року), а згодом 54-ї окремої механізованої бригади (з лютого 2016 року по грудень 2016 року) брав участь у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Згодом проходив службу у Міжнародний центр миротворчості та безпеки Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Коли 24 лютого російський агресор підступно напав на Україну, штаб-сержант Сергій Кулик одразу долучився до захисту Гостомеля.
3 березня, під час звільнення міста від російських військ, він, кулеметник взводу, у складі батальйонної тактичної групи вступив у бій з противником, який атакував місто десятьма бойовими машинами десанту та близько сотнею піших загарбників. Під час бою штаб-сержант отримав кульові поранення, та незважаючи на це продовжував прикривати передислокування бійців. Однак, невдовзі від отриманих ворожих уражень його серце таки припинило битись…
Своїми рішучими діями Сергій Кулик забезпечив виконання поставлених перед особовим складом завдань, не допустив проникнення диверсійно-розвідувальних груп, а ціною власного життя зберіг підлеглий особовий склад.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі штаб-сержанту Сергію Кулику присвоєно звання «Герой України» (посмертно).
Похований 14 березня 2022 року в Старичах[1]. 28 червня 2023 року в День Конституції України, президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України[2].
Нагорода
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки
Джерела
- Задверняк, Н. Герой України Сергій Кулик викликав вогонь на себе, щоб врятувати побратимів // АрміяInform. — 2022. — 3 квітня.
- “Матусю, я дуже сильно тебе люблю!” Це були останні слова кулеметника Сергія Кулика
- Львівщина проведе в останню путь загиблого Героя
- Боєць «Боцман»: коли привезли вбитим мого учня, я сам поїхав за повісткою
- Шаблон:УПУ
Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)
Шаблон:Герої України
Шаблон:Учасники РУВ