-
Кушнір Юрій Іванович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
| Кушнір Юрій Іванович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ю́рій Іва́нович Кушні́р ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис
Пройшов строкову службу, рік служив в Африці — у складі миротворчої місії в Сьєрра-Леоне. Працював телемайстром, з початком війни призваний за мобілізацією, від вересня 2014-го ніс службу в зоні бойових дій. Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, 9-та рота, 3-й батальйон.
18 січня 2015-го зазнав важкого поранення у голову від вибуху міни в часі бою з російськими збройними формуваннями за Донецький аеропорт. Юрію Кушніру надали першу медичну допомогу, проте від поранень він помер дорогою до лікарні.
Залишилися дружина й донька 2004 р.н.
23 січня 2015-го похований в селі Каплівка.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[2][3].