-
Лошкарьов Денис Олександрович: відмінності між версіями
ua>BunykBot м (Виправлена суміш розкладок) |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
| Денис Лошкарьов | |
|---|---|
 Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дени́с Олекса́ндрович Лошкарьо́в ( — Шаблон:ДС) — молодший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Народився 1979 року в місті Херсон. За фахом юрист (спеціалізація — цивільне процесуальне та господарське право), директор ТОВ «Юридичне агентство „Дерн, Лошкарьов та партнери“». Захоплювався спортом та мисливством; займався громадською та політичною діяльністю, на виборах у 2012 році був членом ОВК від БЮТ. Голова апеляційного комітету Херсонської обласної федерації футболу; голова ГО «Українська військова організація Херсонщини».
Брав активну участь в подіях Революції Гідності, зокрема 14 лютого 2014 року у Маріїнському парку перед ВР. Лідер Херсонської Самооборони, учасник захисту Херсонської ОДА в березні 2014-го.
Записався добровольцем у загін самооборони при Херсонському військоматі. Після отримання повістки 3 лютого 2015 року, підписав контракт з НГУ до закінчення особливого періоду; молодший лейтенант, командир взводу снайперів (станом на березень 2017-го — командир 3-го відділення снайперського взводу СпП) батальйону «Донбас» 15-го окремого полку НГУ. Пройшов бої за Широкине; із групою снайперів-розвідників виконував завдання у складі ССО з розвідки та контрснайперської боротьби по всій лінії фронту.
15 грудня 2018 року загинув від кулі снайпера поблизу села Гнутове на Маріупольському напрямі.
19 грудня 2018-го похований у Херсоні, на кладовищі Геологів, Меморіал пам'яті загиблих бійців АТО[2].
Без Дениса лишились дружина та троє дітей — два сини і донька.
Нагороди та вшанування
Указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[3].
- медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України».
- відзнака «За оборону Маріуполя».
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 15 грудня[4][5].
Примітки
Джерела
- ↑
https://khoda.gov.ua/gero%25d1%2597-ne-vmiraut/storinka-pamyati/
- ↑
https://www.5.ua/regiony/hynut-naikrashchi-poproshchatysia-z-komandyrom-snaiperiv-iakyi-boronyv-shyrokyne-pryishly-sotni-liudei-v-khersoni-183342.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/15/dzvin-pamyati-prolunav-trichi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-ta-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube