-
Майборода Сергій Григорович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:35, 8 жовтня 2023
| Сергій Майборода | |
|---|---|
 Старший матрос Шаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Григо́рович Ма́йборода ( — Шаблон:ДС) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Народився 1971 року в місті Слов'янськ (Донецька область). Мешкав в смт Билбасівка Слов'янського району. Закінчивши 8 класів Билбасівської загальноосвітньої школи; по тому — Слов'янський технікум — за фахом автослюсаря; строкову службу проходив у ракетній дивізії РВ в місті Канськ (Красноярський край, РРФСР). Працював на Слов'янському заводі «АІС» автослюсарем, згодом водієм. Задля забезпечення сім'ї їздив на заробітки, хотів допомогти доньці придбати власний будинок. Захоплювався технікою, займався боксом й легкою атлетикою.
На початку 2017 року вступив на військову службу за контрактом, був водієм санітарного автомобіля; старший матрос, старший водій батальйону морської піхоти 36-ї бригади.
1 липня 2019-го в передобідню пору під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу села Водяне (Волноваський район) санітарний автомобіль Hummer HMMWV був обстріляний з ПТРК. Внаслідок прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці. Смертельного поранення зазнала сержант Ірина Шевченко.
4 липня 2019 року похований в Билбасівці[2].
Без Сергія лишилися сестра, брат, дружина, донька, син Сергій (футболіст низки українських клубів) та онуки.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]