-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Малолітній Олександр Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:35, 8 жовтня 2023

Малолітній Олександр Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Іва́нович Малолі́тній ( 6.9.1979, Дніпропетровськ (район Таромське (нині Дніпро), Українська РСР — Шаблон:Пом 12.8.2014, під Донецьком) — український військовослужбовець Добровольчого Українського Корпусу, учасник російсько-української війни. Позивний «Мальок».

Загинув на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.

Життєпис

Народився в 1979 році в Дніпропетровську. Навчався на електрозварника та водія, працював водієм автобуса.

З початком жорстоких подій на Майдані у Києві, як патріот перебував у горнилі подій. Коли розпочалась російсько-українська війна, в лютому 2014 року приєднався до «Правого сектору», спочатку будував блок-пости. Лише три дні воював у Добровольчому Українському Корпусі, отримав позивний «Мальок».

Обставини загибелі

Вдень 12 серпня 2014 року, автобус групи бійців ДУК «Правий сектор» потрапив у засідку на блок-посту поблизу Донецька на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине[1][2]. Тоді загинули Величко Володимир Володимирович, Волощук Михайло Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Пальгуєв Олександр Сергійович, Мартинов Олександр Олександрович, Мірошніченко Микола Валентинович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.

Похований в м. Дніпро на кладовищі «Таромське».

Залишилися батьки та старший брат.

Нагороди

  • У 2018 році нагороджений відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно), відзн. № 039, наказ № 124/18 від 1 липня 2018 року[3].
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Вшанування

  • В 2014 році була ініціатива перейменувати вулицю Кірова рідного для Олександра селища Таромського, що входить до Дніпропетровська на вулицю Олександра Малолітнього. Однак, ініціативу про перейменування на честь загиблого в зоні АТО земляки городяни на громадських слуханнях не підтримали через брак коштів[5].
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 32.
  • на будівлі школи, яку закінчив, встановлено меморіальну дошку його честі.[6]
  • вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[7]

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://ukr.lb.ua/news/2014/08/13/275993_pod_donetskom_rasstrelyali_avtobus.html

  2. ↑ В Днепропетровске хотят переименовать улицы в честь героев АТО // Сайт gorod.dp.ua, 23 вересня 2014 Шаблон:Ref-ru
    У Дніпрі відкрили меморіальну дошку бійцю-добровольцю
  3. ↑ https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-12418

  4. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349

  5. ↑ https://dniprograd.org/2014/10/17/meshkantsi-vidmovilis-pereymenovuvati-vulitsi-na-chest-geroiv-ato_28405

  6. ↑ Меморіальна дошка
  7. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Малолітній_Олександр_Іванович&oldid=14948