-
Неніца Анатолій Валерійович: відмінності між версіями
(місяць народження (джерело http://memorybook.org.ua/17/nenica.htm)) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:38, 8 жовтня 2023
| Неніца Анатолій Валерійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Анато́лій Вале́рійович Неніца ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1988 року в селі Кам'янка (Апостолівський район, Дніпропетровська область). 2003 року закінчив загальноосвітню школу.
Мешкав у місті Зеленодольськ; працював охоронцем та начальником караулу в супермаркеті, потім — на супроводі вагонів.
Лютим-місяцем 2016 року підписав контракт; солдат, розвідник-кулеметник розвідувальної роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Після 2 місяців підготовки у навчальному таборі вирушив на фронт; 19 серпня нагороджений відзнакою батальйону.
10 жовтня 2016 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине (Волноваський район) — від вибуху 120-мм міни.
12 жовтня 2016-го похований у Кам'янці.
Без Анатолія лишилися батьки Ніна Іванівна та Валерій Вікторович, дружина Дарина Ігорівна та двоє дітей, — син і донька (Софійка народилася за два тижні до смерті батька), сестра Лариса Валеріївна.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- медаль «За Маріуполь»
- у школі, яку закінчив Валерій, відкрито меморіальну дошку його честі.