-
Редькін Руслан Вікторович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:43, 8 жовтня 2023
Редькін Руслан Вікторович | |
---|---|
ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Русла́н Ві́кторович Ре́дькін (Шаблон:Н , м. Будапешт, Угорщина — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Лизогубівка, Харківський район, Харківська область, Україна) — український льотчик, командир авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, підполковник служби цивільного захисту.
Життєпис
Руслан Редькін народився 23 квітня 1977 року в угорській столиці місті Будапешт у родині військового льотчика. Батько родом з Докучаєвська Донецької області. 1994 року Руслан закінчив загальноосвітню школу № 2 ім Ю. Гагаріна у місті Охтирка Сумської області. З дитинства мріяв стати льотчиком як батько. Здобув вищу освіту в Харківському інституті льотчиків Військово-Повітряних Сил України та Національному аерокосмічному університеті ім. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
У 1998 році почав службу льотчиком-штурманом у військовій вертолітній частині в місті Бердичів на Житомирщині. 2004 року був командиром вертолітної ланки (Мі-9) в смт Калинів Львівської області.
У 2005 року стає льотчиком Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. Загін базувався в м. Ніжин Чернігівської області, колишня військова частина Д0170. Брав участь у гасінні пожеж в Грузії та у Новобогданівці. 2007-го отримав відзнаку Міністерства надзвичайних ситуацій України «За відвагу в надзвичайній ситуації».
У 2010 році стає начальником штабу вертолітної ескадрильї спеціального призначення Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. З червня 2011 — начальник штабу авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
3 листопада 2013 року призначений командиром авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Присвоєно звання підполковника служби цивільного захисту.
Руслан Редькін 2—8 травня 2014 року перевозив останки загиблих вертолітників з Луганська. Загинув 21 червня 2014 року.
Загибель
Загинув під Харковом в районі села Лизогубівка після падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв, для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні проведення антитерористичної операції. Близько 10:00 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів[1]. 22 червня 2014 року о 06:45 пошуково-рятувальні сили ДСНС України виявили місце катастрофи у лісосмузі на території Зміївського району Харківщини, через негоду його шукали майже добу; гелікоптер розбився та згорів, екіпаж загинув. Разом з командиром екіпажу підполковником Редькіним загинули штурман Олександр Лисиченко і бортінженер Володимир Михайлик[2][3][4].
23 червня тіла загиблих льотчиків доставили на аеродром Ніжина, на злітній смузі відбулось прощання[5][6]. 24 червня Руслана поховали в Бердичеві[7].
Вдома залишилися дружина Ірина Михайлівна та двоє дітей: син Єгор (2012 р.н.) та дочка Вікторія (2004 р.н.). Сім'я повернулась у Бердичів, звідки родом Ірина. В Охтирці — батьки, Віктор Серафимович і Віра Михайлівна. Молодший брат Олексій — також льотчик, миротворець, учасник АТО.
Нагороди та почесні звання
15 липня 2014 року Указом президента України № 593/2014 від 15.07.2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8][9].
У жовтні 2015 року, враховуючи особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, рішенням Охтирської міської ради присвоєне звання «Почесний громадян м. Охтирка» (посмертно)[10].
Примітки
Посилання
- Редькін Руслан Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Редькін Руслан Вікторович // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської ОДА.
- Маленький син льотчика Руслана Редькіна, який згорів у збитому терористами вертольоті МІ-8, отримав орден Мужності з рук генералаШаблон:Ref-ru // Цензор.нет, 29 листопада 2014.
- Валерія Бакуліна. Руслан Редькін. Перерваний політШаблон:Ref-ru // Охтирський портал, 22 квітня 2015.
- ↑
http://www.nizhyn.osp-ua.info/news/92381/nizhin-komandira-ekipazhu-vertolyotu-mi-8-nagorodili-ordenom-za-muzhnisty-ІІІ-stupenja-posmertno.html
- ↑ На Харківщині впав вертоліт, що прямував до зони АТО
- ↑ Міліція порушила кримінальну справу через падіння МІ-8
- ↑ Причиною падіння вертольота на Харківщині може бути теракт
- ↑ Тіла загиблих на Харківщині рятувальників доставили до НіжинаШаблон:Ref-ru
- ↑ Прощання із загиблими льотчиками
- ↑ В Бердичеві похоронили 37-річного командира вертольоту, що розбився під ХарковомШаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://www.poltava.mns.gov.ua/news/4790.html?PrintVersion
- ↑
http://www.omvk.sm.ua/content/view/2821/36/
- Персоналії за алфавітом
- Уродженці Охтирки
- Українські військові льотчики
- Військовики служби надзвичайних ситуацій України
- Випускники Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба
- Випускники Харківського авіаційного інституту
- Померли в Харківському районі
- Поховані в Бердичеві
- Почесні громадяни Охтирки