-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Руденко Сергій Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Руденко Сергій Сергійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сергі́й Сергі́йович Руде́нко (Шаблон:Н 13 квітня 1979, Броди, Львівська область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Пом 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Сергій Руденко народився у Бродах, що на Львівщині. Закінчив бродівську школу № 2[1]. З дитинства мріяв стати льотчиком[2]. Служив у рідному місті в 16-й окремій бригаді армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595. Крім того, проходив службу у миротворчому контингенті України в Ліберії та ДР Конго[3][4]. Льотчик першого класу[2].

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська у Донецькій області.

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. В результаті обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт Сергія Руденка Мі-24П «09 жовтий», він закрутився і почав падати. Командир дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Коли вертоліт впав, в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Грішин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Другий вертоліт, «40 жовтий», полетів на допомогу, але теж був збитий. Загинули всі члени екіпажу: майор Руслан Плоходько, майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Сергій Руденко похований на Бродівському міському цвинтарі поряд із загиблим бойовим товаришем Русланом Плоходьком[5]. У нього залишилася дружина та донька 2011 р. н.[6]

Нагороди

Вшанування пам'яті

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну[8].

Примітки

Посилання

http://memorybook.org.ua/20/rudenko.htm
https://www.youtube.com/watch?v=uqPGLicCqEs
http://dailylviv.com/news/polityka/pid-slovyanskom-zahynuly-pyatero-pilotiv-iz-brodiv-na-lvivshchyni-6984
http://zaxid.net/news/showNews.do?u_brodah_poproshhalisya_iz_zagiblimi_u_slovyansku_pilotami&objectId=1309018
http://www.ostro.org/general/society/articles/445141/
http://na.mil.gov.ua/35077-vizhiv-vistoyav-povernuvsya


Шаблон:Учасники РУВ