-
Сирін Максим Миколайович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
| Максим Сирін | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Макси́м Микола́йович Си́рін ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[1]
Життєпис
Народився 1982 року в Станиці Луганській (Луганська область); працював у пожежній частині.
23 вересня 2017 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, старший водій 1-го розвідувального відділення розвідвзводу 2-го мехбатальйону 93-ї бригади. Був на ротації у Гранітному, ушкодив ногу, відмовився їхати на лікування в госпіталь. Лагодив машини й різну техніку.
21 березня 2019-го в пообідню пору противник розпочав обстріл в районі промзони Авдіївки з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї із метою проведення розвідки боєм та прикриття висування вогневої групи. Максим Сирін, в якого закінчилося чергування, залишився, щоб допомогти побратимам, та відійшов на позиції взводного опорного пункту. Він відкрив вогонь у відповідь, чим притиснув ворожу групу до землі та змусив противника відступити. В ході стрілецького бою зазнав наскрізного поранення голови, від якого помер у лікарні.
24 березня 2019 року похований в Станиці Луганській.[2]
Без Максима лишилися батьки, дружина Юлія та двоє дітей — син Данило і донька Софія.[3]
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]