-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Собків Роман Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023

Роман Собків
Роман Васильович Собків
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Роман Васильович Собків (8 квітня 1989, с. Малі Дідушичі, Україна — 12 березня 2022, с. Гута-Межигірська, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, майор, командир 3-ї бойової групи спеціального призначення (водолазної) ОЗСП «Омега» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Роман Собків народився 8 квітня 1989 року в селі Малих Дідушичах, нині Стрийської громади Стрийського району Львівської області України.

Закінчив Великодідушицьку опорну СЗОШ І-ІІІ ст. та Стрийське ВПУ №8.

2007 року призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України.

2008 року став курсантом, а 2012 року закінчив Академію внутрішніх військ за спеціальністю «Автомобільний транспорт».

Чотири роки прослужив у танковому підрозділі 4-й бригаді оперативного призначення НГУ імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. Понад рік з цього часу перебував у бойових відрядженнях на Донбасі.

З лютого по квітень 2017 року особовий склад під керівництвом майора Собківа виконував службово-бойові завдання на взводному опорному пункті в Бахмутському районі Донецької області, де здійснював прикриття позицій ротної тактичної групи та недопущення диверсійно-розвідувальних груп на територію, підконтрольну Україні.

З грудня 2017 року до березня 2018 брав активну участь у виконанні службово-бойових завдань з охорони та оборони визначених об’єктів в Донецькій області, боротьбі з незаконними збройними формуваннями.

У серпні 2021 року був переведений до ОЗСП «Омега» Північного ОТО НГУ.

12 березня 2022 року загинув у бою біля с. Гута-Межигірська на Київщині разом із старшим лейтенантом Віктором Головком, прикриваючи відхід особового складу[1].

Нагороди

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки

Джерела


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ