-
Сокорчук Олександр Вікторович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
| Сокорчук Олександр Вікторович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Ві́кторович Сокорчу́к (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1988 року в селі Старий Солотвин (Бердичівський район, Житомирська область).
В часі війни мобілізований 19 березня 2014-го. З 3 квітня того ж року — водій автомобільного відділення 1-го протитанкового артилерійського взводу 1-ї протитанкової артилерійської батареї, 2-й дивізіон 26-ї бригади. Від 9 липня 2014 року перебував в зоні боїв.
14 серпня 2014-го загинув поблизу Амвросіївки під час одночасних обстрілів терористів та з території Росії і відбиття танкової атаки. Тоді ж загинув молодший сержант Дубик Петро Борисович.
Вдома залишилися батьки та молодший брат.
Похований в Старому Солотвині 20 серпня 2014 року.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом За мужність III ступеня (22.1.2015, посмертно).
- на його честь у Старому Солотвині названо центральну вулицю; на стіні школи, у якій навчався, встановлено пам'ятну дошку; в центрі села також відкрито меморіальну дошку.[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 29.
- Вшановується 14 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2].