Сотник Іван Андрійович

Сотник Іван Андрійович
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н Андрі́йович Со́тник (Шаблон:Н Шаблон:Дн — Шаблон:Пом Шаблон:Дс) — молодший сержант 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 18 серпня 1987 року в селі Грудки Камінь-Каширського району Волинської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, військовий ліцей, в 2009 році – Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, місто Харків).

Мешкав в місті Луцьк Волинської області. До травня 2014 року працював в органах державної виконавчої служби Волинської області: у відділі державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, остання посада – начальник відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції (місто Рожище Волинської області).

У травні 2014 року добровольцем вступив в добровольчий батальйон територіальної оборони «Донбас». Пройшов підготовку в учбовому центрі Національної гвардії України в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

З 2014 року приймав участь в антитерористичній операції на Сході України. Служив командиром 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Східного оперативного об’єднання Національної гвардії України (військова частина 3057). Позивний «Чекіст». Брав участь в боях за місто Дебальцеве, за село Широкине Новоазовського (нині – Волноваського) району Донецької області.

Був поранений кулею снайпера у голову 2 травня 2015 року під час виконання службово-бойового завдання в районі ротного опорного пункту № 4017, який заходився на південно-західній околиці села Широкине Новоазовського району. Від отриманого поранення помер у лікарні швидкої медичної допомоги міста Маріуполя.

6 травня 2015 року похований на кладовищі рідного села Грудки. Волиняни зустрічали Героя в останній дорозі на колінах, в Камінь-Каширському оголошено триденну жалобу.

Залишились батьки та сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• орденом «За мужність» III ступеня (10.6.2015, посмертно).
• У серпні 2015-го за наполяганнями земляків — волонтерів Благодійного фонду «Волинь SOS» — автомобілю, який вони подарували батальйону «Донбас», присвоїли ім'я Івана Сотника.

Джерела

• Шаблон:УПУ
• Сотник Іван Андрійович // Книга пам'яті загиблих
• Сотник Іван Андрійович // Український меморіал