-
Таранченко Руслан Олександрович: відмінності між версіями
ua>Yakudza (Скасовано останні 5 редагувань (2403:580C:2F5D:0:893A:FE6A:AA22:F5F0, 2403:580C:2F5D:0:D558:10DE:8B17:64C9 та Yakudza) і відновлено версію 37833121 Леонід Панасюк) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023
| Руслан Таранченко Таранченко Руслан Олександрович | |
|---|---|
 Капітан 3 рангуШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Таранченко Руслан Олександрович ( 27 лютого 1990, селище Недригайлів (нині — Роменського району) на Сумщині — Шаблон:Пом 24 лютого 2022, м. Очаків Миколаївської області) — капітан 3 рангу Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис
Руслан Таранченко народився 1990 року у селищі Недригайлові (нині — Роменського району) на Сумщині. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Севастопольській військово-морській академії, яку закінчив з відзнакою. Потім служив на кораблі «Донбас», а в 2014 році — на морському тральщику «Черкаси» Чорноморського флоту України. Потім служба в м. Очаків на Миколаївщині.
Напередодні російського вторгнення в Україну, з 23 лютого капітан третього рангу Руслан Таранченко виконував обов‘язки командира гарнізону. Він організував виведення всіх кораблів у море, а сам з 16 моряками залишився на причалі виконувати бойові задачі. О 6:50 ранку 24 лютого 2022 року зв'язок з ним обірвався… Загинув у м. Очаків під час виконання бойового завдання від ураження російською ракетою[1].
Поховали Руслана Таранченка 18 березня 2022 року у Недригайлові на кладовищі біля Митрофанівського храму[2].
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.