Топчій Микола Миколайович: відмінності між версіями

Топчій Микола Миколайович;
	МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Мико́ла Микола́йович Топчі́й (1 червня 1973, Близнюки, Харківська область, Українська РСР, СРСР — 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, майор (посмертно) Збройних сил України. Загинув у ході Російсько-української війни.

Життєпис

Микола Топчій народився на Харківщині в смт Близнюки. Навчався у Близнюківській середній школі. Батьки виховали трьох синів, один із яких став пілотом, а двоє вертолітниками.

Микола з дитинства мріяв літати. Закінчив Васильківське ВАТУ Шаблон:Джерело; Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Більшу частину життя віддав військовій авіації, п'ять разів брав участь у миротворчих місіях ООН у Ліберії.

Бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595, м. Броди.

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська в Донецькій області.

Загибель

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. У результаті обстрілу п'ятеро офіцерів із двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення.

Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт «09 жовтий». Командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Вертоліт впав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Гришин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Вертоліт Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом із майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу вертольота Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Миколу Топчія поховали в рідному селищі Близнюки^[1], там мешкає його мама. У Бродах лишилися дружина та донька 2004 року народження.

Нагороди

20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[2].