-
Бігус Богдан Дмитрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:35, 13 грудня 2022
| Богдан Бігус | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Богда́н Дми́трович Бі́гус ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Народився 1991 року у місті Хмельницький, закінчив 9 класів Хмельницького НВК № 4. Захоплювався футболом та риболовлею.
Брав активну участь у Революції Гідності — в складі 27-ї Вінницької Сотні. Відбув всі події на Майдані від початку до кінця. Коли почалася війна, довго не роздумував та вирушив добровольцем на захист Батьківщини — записався до Національної Гвардії України.
14 березня 2014 року вирушив на полігон у Петрівцях, навчався військовій справі під керівництвом генерала Кульчицького. 6 квітня склав присягу та у складі 2-го взводу 1-го окремого резервного батальйону був відправлений спочатку у район Краматорська, а з 2 травня — до Слов'янська, утримував позицію «Рибхоз» (1-й блокпост). Ротація під Слов'янськом тривала з 10 червня 2014-го і до самого переходу міста під контроль України;. Богдан з побратимами перебував між Красним Лиманом та Ямполем. Згодом підписав контракт в ЗСУ; старший солдат, снайпер 8-го полку.
18 липня 2019 року загинув під час вогневого зіткнення з ДРГ, від чисельних осколкових поранень внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» — зі своїм товаришем повертався з завдання. Богдан зазнав множинних осколкових поранень та загинув; побратим перебував у важкому стані.[2]
Похований 21 липня 2019 року у Хмельницькому на Алеї Героїв (міське кладовище Ракове).
Без Богдана лишилися мама, бабуся, дружина та двоє маленьких дітей (молодший син народився у листопаді 2017 року).
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
- Почесний громадянин міста Хмельницького[4]