-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чабан Андрій Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Максим Огородник
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:56, 8 жовтня 2023

Шаблон:Інші значення

Андрій Олександрович Чабан
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й Олекса́ндрович Чаба́н (Псевдо: «Ворон»[1]; с. Залісці Кременецького району Тернопільської області — Шаблон:ДС м. Первомайськ Луганської області) — український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України.

Життєпис

Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2008 — Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.

Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв'язку. У 2014 — у в/ч А0661.

Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя — група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук.

Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував: Шаблон:Цитата

Відзнаки

  • Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни (8 серпня 2014)Шаблон:УПУ;
  • почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[2];
  • орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України[3].

Вшанування пам'яті

26-27 липня 2014 року в Тернопільській області було оголошено жалобу.

31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану.[4]

Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім'я Андрія Чабана.[5]

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

  • Якушко, О. Про останній бій не розкажуть / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
  • Щоб рідні тут жили в спокою: Навіки будем у небеснім батальйоні // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ