-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шик Олександр Геннадійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Шик Олександр Геннадійович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Генна́дійович Ши́к (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший сержант Збройних сил України.

Життєпис

Мама померла 2006 року, виростав з вітчимом. Закінчив чернігівську ЗОШ № 29. Працював будівельником, проживав у гуртожитку, неодружений, перебував у цивільному шлюбі.

Мобілізований у березні 2014-го, навідник-оператор танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

Загинув проти ночі 4 вересня близько 2-ї години — від осколкового ураження під час обстрілу з РСЗВ «Смерч» поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області; снаряд влучив у танк. За словами очевидців, обстріл вівся з території РФ.

Тоді ж загинули солдат Сергій Безгубченко, старший солдат Юрій Хуторний та солдат Володимир Ющенко, старший лейтенант 12-го батальйону «Київ» Олексій Ощепков. Осколок пробив Олександру легеню, лікар не зміг зарадити.

Похований з військовими почестями в місті Чернігів, кладовище «Яцево».

Могила Олександра Шика. Кладовище Яцево. Жовтень 2018

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • на будівлі Чернігівської ЗОШ № 29 встановлена меморіальна дошка пам'яті Олександра Шика

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ