-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кубишкін Роман Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:10, 9 жовтня 2023

Кубишкін Роман Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Олександрович Куби́шкін — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Народився 29 червня 1974 року в м. Дубно Рівненська область. З дружиною та сином, 2004 р.н. проживав в Сумській області. Працював будівельником.

З літа 2014-го — доброволець «Правого сектора». Артилерист, брав участь у боях за Піски. Мамі казав, що й далі працює на будівництві. 22 лютого 2015 року, у свій вихідний, напросився на позиції. Під час обстрілу терористами у бліндаж потрапили 2 снаряди, п'ятеро бійців зазнали поранень, двоє загинули. Романа вважали убитим — замість голови було суцільне місиво. Командир підрозділу у лікарні упізнав його лиш по особистих речах.

У Романа нема частини мозку — видалили, поставивши металеву пластину. Далі тривала дороговартісна реабілітація, гроші надавати зголосилися представники Дубенської міської влади й волонтери. Небайдужі з мамою Іриною влаштували вояка на реабілітацію в приватну клініку у Броварах. Після півтора року реабілітації у серпні 2016-го переведений до Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, частково відновлені життєві функції.

Помер 2 червня 2021 року в результаті довготривалої боротьби за життя внаслідок отримання поранення несумісного з життям. Залишилися мати, дружина та син[1].

Поховання відбулось 4 червня 2021 року в м. Дубно на Майдані Незалежності[2]. Очолив похорон протоієрей ПЦУ Василь Лозинський[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ