-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Москвич Майя Юріївна: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:09, 10 жовтня 2023

Майя Юріївна Москвич (29 грудня 1989 року, с. Нічогівка, Волинської обл., Українська РСР) — громадська активістка, учасниця Революції Гідності, ветеранка російсько-української війни, перша жінка-учасниця Національної збірної України в міжнародних змаганнях Invictus Games, засновниця клубу Archers Birds.

Біографія

Народилася 29 грудня 1989-го в селі Нічогівка Маневицького району на Волині. Виховували дід із бабою. Мати — інвалід, за освітою технік-геофізик, працювала в об'єднанні «Краснохолмськгеологія». З батьком одружені не були, зв'язок втратили.[1]

У 2005 вступила до Волинського державного коледжу технологій та бізнесу на спеціальність «Бухгалтерський облік».

У 2008 році почала навчатись у Луцькому національному технічному університеті. У 2010 отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Облік та аудит». У 2011 отримала диплом спеціаліста за напрямком «Міжнародна економіка».

У 2013 році працювала бухгалтером в обласному центрі національно-патріотичного виховання та стала його директором.

Громадська діяльність

В 2009 долучилась до організації «Національний Альянс» . Згодом очолила Волинський обласний осередок.

В 2010 році за активну громадську позицію та організацію акції проти свавілля СБУ отримувала погрози про виключення від декана факультету бізнесу, в університеті, де навчалась.[2]

В 2013 році очолила всеукраїнську громадську організацію «Національний Альянс».

В листопаді 2013 року стала однією з ініціаторок луцького Євромайдану.[3][4] У грудні того року була серед активістів, що виносили портрет президента Віктора Януковича зі стін Волинської обласної ради.[5] За перевернутий портрет президента отримала двомісячний домашній арешт. Її зобов'язали не виїжджати за межі Волинської області, не з'являтися на Театральному майдані обласного центру (Євромайдані) та носити електронний засіб контролю — браслет.[6]

В 2018 році долучилась до Жіночого ветеранського руху[7] та разом з посестрами-ветеранками розпочала ветеранські дипломатичні місії[8] в проекті «Амбасадор. Ветеранська дипломатія»[9].

В 2019 році заснувала стрілецький клуб та федерацію зі стрільби з лука в Луцьку[10].

Військовий досвід

У серпні 2014 пішла добровольцем в АТО у складі батальйону Націо­нальної гвардії імені генерала Сергія Кульчицького.

З березня 2015 служила в розвідувальному батальйоні «Гарпун». В серпні 2015-го підрозділ розформували.

У 2017 бійці батальйону «Гарпун» ввійшли до полку поліції особливого призначення «Миротворець». Там Майя працювала на посаді інспектора та відбула 3 ротації в зоні АТО. Брала участь у боях на Донеччині і Луганщині.[11] За станом здоров'я була змушена покинути службу.

Участь у Invictus Games

За період служби в АТО, стан здоров'я Майї Москвич значно погіршився. Тому їй довелось звільнитись та проходити період реабілітації.

У березні 2018 року вона взяла участь у відборі до складу збірної команди України Ігор Нескорених, що проходив у місті Львові. Після спортивних тестувань Москвич Майя стала членом Національної збірної команди України Ігор Нескорених. Вона представляла Україну в категорії «Стрільба з лука».[12]

Майя Москвич єдина та перша жінка  у складі збірної команди України, яка взяла участь у змаганнях «Ігри Нескорених».[13]

На змаганнях «Ігри Нескорених» в м. Сідней ветеранка виборола одразу дві золоті нагороди — перша у командній стрільбі з лука разом з Андрієм Усачем та Сергієм Шимчаком. Другу золоту нагороду Майя здобула в індивідуальній стрільбі з лука серед жінок.[14]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ