-
Олещук Микола Миколайович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 05:11, 10 жовтня 2023
Микола Олещук Микола Миколайович Олещук | |
---|---|
Файл:Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Микола Миколайович Олещук (Шаблон:Н 25 травня 1972, м. Луцьк, Україна) — український воєначальник, генерал-лейтенант. Командувач Повітряних сил Збройних сил України (від 9 серпня 2021). Герой України (2022).
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[1].
Життєпис
Микола Олещук народився 25 травня 1972 у місті Луцьку.
Закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки протиповітряної оборони (1994), Харківський військовий університет (2004), Національний університет оборони України (2010).[2]
Службу розпочав у 1994 році у місті Кам'янка-Бузька Львівської області у відділенні бойового управління радіотехнічної батареї С-300 540-го зенітного ракетного полку ППО.[3][4]
До 1998 служив начальником розрахунку ЦВМ і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону ЗРС С-300.[5]
З 1998 по 2002 Микола Миколайович служив на посадах заступника командира дивізіону з озброєння—командира радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону; командира зенітного ракетного дивізіону.[2]
Після закінчення навчання у Харківському військовому університет Микола Олещук продовжив службу в зенітних ракетних військах України.[3]
Зокрема, з 2004 по 2006 він був заступником командира бригади з озброєння — начальником технічної частини 160-ї зенітної ракетної бригади. У 2006 - 2009 роках підполковник Олещук служив командиром цієї бригади.[2][6] За підсумками 2008 року 160-та бригада була визнана однією з кращих частин та підрозділів Збройних сил України.[7]
З 2010 по 2012 Микола Олещук був заступником начальника штабу Повітряного командування «Південь».
У 2012 - 2016 роках — заступник начальника штабу Командування Повітряних сил Збройних сил України.
З 2016 по серпень 2021 року полковник (згодом генерал-майор) Олещук був начальником штабу—першим заступником командира новосформованого Повітряного командування «Схід».[2][3][6]
9 серпня 2021 року призначений Командувачем Повітряних сил Збройних сил України.[8][9][10]
Неодноразово залучався до виконання бойових (службових) завдань у складі сил та засобів антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.[3]
У ході повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант Микола Олещук організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням генерал-лейтенанта вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі.
10 жовтня 2022 року, під час масованого ракетного удару з боку Росії, його підрозділи у взаємодії з підрозділами ППО Сухопутних військ знищили 1 літак Су-25, 45 ракет різного типу, 22 дрони-камікадзе типу Shahed-136. 11 жовтня 2022 року було знищено вісім таких дронів-камікадзе, 20 крилатих ракет і три БПЛА[11].
Особисте життя
Одружений, має доньку та сина.[3]
Військові звання
- Підполковник[7]
- Полковник
- Генерал-майор (3 травня 2019)[12]
- Генерал-лейтенант (14 жовтня 2021)[13].
Нагороди
Державні:
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[14];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[15]
Міністерства Оборони України:
- нагрудний знак «Знак пошани» [16]
- пам'ятний знак «За воїнську доблесть»
- медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» [16]
- медаль «За зміцнення обороноздатності» [16]
Див. також
Примітки
Джерела
- Генерал-лейтенант Олещук Микола Миколайович // Міністерство оборони України.
- Що відомо про нового командувача Повітряних Сил // Ukrainian Military Pages. — 2021. — 10 серпня.
Шаблон:-Шаблон:Командувачі ПС ЗСУ
Шаблон:Герої України
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3
https://esu.com.ua/article-77764
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4
https://www.mil.gov.ua/ministry/kerivnicztvo/kerivnicztvo-vidiv-zsu/general-major-oleshhuk-mikola-mikolajovich.html
- ↑
https://www.rbc.ua/rus/news/golovniy-nebi-hto-takiy-general-oleshchuk-1665076149.html
- ↑
https://mil.in.ua/uk/news/general-major-mykola-oleshhuk-novyj-komanduvach-povitryanymy-sylamy/
- ↑ 6,0 6,1
https://lb.ua/news/2021/08/16/491706_obpaleni_viynoyu_hto_ocholiv_armiyu.html
- ↑ 7,0 7,1 Шаблон:Стаття
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/9/7303283/
- ↑
https://espreso.tv/zelenskiy-proviv-kadrovi-priznachennya-v-zsu-zminiv-komanduvachiv-povitryanikh-sil-ta-desantno-shturmovikh-viysk
- ↑ У День захисників і захисниць України Президент вручив ордени «Золота Зірка», відзнаки «Хрест бойових заслуг» і присвоїв почесні найменування військовим частинам // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ 16,0 16,1 16,2
https://www.ukrmilitary.com/2021/08/af-commander.html