-
Падитель Валерій Борисович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:12, 10 жовтня 2023
| Валерій Падитель Валерій Борисович Падитель | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Валерій Борисович Падитель (Шаблон:Н 26 липня 1978[1], м. Дунаївці, Хмельницька область[2]) — український військовослужбовець, полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022). Герой України (2022). Начальник 15-го мобільного прикордонного загону.
Життєпис
Валерій Падитель 26 липня 1978 року народився в місті Дунаївцях на Хмельниччині.
Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. У цьому ж виші 2010 року закінчив факультет підготовки керівних кадрів[3].
Служив у Херсонському, Львівському, Мостиському, Чопському, Харківському, Сумському та Донецькому прикордонних загонах, а також у Північному та Східному регіональних управліннях Державної прикордонної служби України.
У 2020 році взяв участь у відомчому проєкті «Нове обличчя керівного складу», масштабного прозорого відбору кандидатів на посади керівників органів охорони кордону, впровадженого в Державній прикордонній службі України за підтримки Посольства США в Україні та Міжнародної організації з міграції, де продемонстрував високий рівень підготовки, посівши четверте місце[3].
З 2021 року командир Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України[2]. Один із оборонців Маріуполя.
21 вересня 2022 року повернувся з російського полону[4].
Нагороди
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (16 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Примітки
Джерела
- Мазур, Є. Сталевий кордон. Історія Героя України Валерія Падителя: «Це було пекло» // Ліга.нет. — 2023. — 24 лютого.
- Мірер, П. Обличчя «Азовсталі». Історії захисників Маріуполя // Суспільне Новини. — 2022. — 18 травня.
- «Наш обов'язок — захистити державу, перемога буде за нами»: звернення начальника прикордонного загону Падителя із «Азовсталі». Відео // Новинарня. — 2022. — 9 травня.
Посилання
- Шаблон:YouTube // BBC News Україна. — 2022. — 14 жовтня.
- Шаблон:YouTube // Державна прикордонна служба України. — 2022.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
Шаблон:Герої України
- ↑ Повний список 215 захисників України, яких звільнили з російського полону // АрміяInform. — 2022. — 22 вересня.
- ↑ 2,0 2,1 В Мариуполе назначен новый начальник Донецкого погранотряда, Фото // 0629. — 2021. — 19 лютого.
- ↑ 3,0 3,1 Східне регіональне управління ДПСУ // Facebook. — 2021. — 19 лютого.
- ↑ Командир Донецького прикордонного загону — захисник «Азовсталі» // Портал МВС. — 2022. — 10 жовтня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ