-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Терстуях Олександр Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>SalweenBot
м (за запитом)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:19, 10 жовтня 2023

Олександр Терстуях
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Микола́йович Терстуя́х (* 1969) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1969 року в Мангушському районі. Створив сім'ю; проживав у селиші Мангуш. При проходженні строкової служби навчився стріляти з усіх видів зброї. Працював охоронцем у приватній фірмі.

27 січня 2018-го добровольцем розпочав службу в ЗСУ. Молодший сержант 3-го взводу 1-ї роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

19 червня 2018 року під час обстрілів позицій батальйону терористами Водяного Олександр зазнав важкого поранення — уламки стрільня з протитанкових гранатометів; Олександр опинився під уламками. Коли його витягли з-під завалів, він був у свідомості. Зазнав осколкових поранень руки, корпусу і ніг. Першими приїхали парамедики «Шпиталь майдану». Двічі зупинялося серце; лікарям довелося ампутувати ноги.

Після тривалого лікування у шпиталі квітнем 2019 року повернувся додому, на залізничному вокзалі Маріуполя його урочисто зустріли з військовим оркестром побратими, рідні, активісти та волонтери. Вчиться пересуватися на протезах.

На повернення Олександра чекали брат Юрій, батько, мама Світлана Тимофіївна, дружина Вікторія, шестеро дітей.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 196/2020 від 12 квітня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ