-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Тимошенко Юрій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:19, 10 жовтня 2023

Шаблон:Військовик Шаблон:Депутат Ю́рій Володи́мирович Тимоше́нко (Шаблон:Дата народження, с. Дивне, Апанасенковський район, Ставропольський край) — український гвардієць. Народний депутат України 8-го скликання.

Життєпис

Народився 3 квітня 1961 року в селі Дивне Ставропольського краю. У 1979 році закінчив Івано-Франківське кооперативне професійно-технічне училище, спеціальність: продавець-консультант.

  • Серпень 1982 — січень 1983 рр.: Коломийське управління громадського харчування — експедитор торгового відділу;
  • Лютий 1983 — травень 1985 рр.: Головне управління торгівлі Міністерства оборони СРСР, воєнторг № 174 — експедитор;
  • Червень 1985 — жовтень 1985 рр.: колгосп ім. XXII з'їзду КПРС — робота по договору, ремонтні роботи;
  • Листопад 1985 — листопад 1986 рр. — тимчасово не працював;
  • Грудень 1986 — квітень 1988 рр.: колгосп «Жовтень» Борщівського р-ну, Тернопільської обл. — робітник цеху підсобних промислів;
  • Квітень 1988 — грудень 1989 рр.: колгосп «Шляхом Леніна» — маляр-висотник;
  • 1989−1993 рр.: кооператив «Будівельник» — маляр-висотник;
  • 2006—2013 рр.: ТОВ «Українська видавнича спілка» — працював на громадських засадах водієм-експедитором;

З травня 2014 року — гвардієць Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького Національної гвардії.

Член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Кандидат в Президенти України 2019 року.

6 березня 2019 правоохоронні органи затримали «на гарячому» двох чоловіків, які пропонували кандидату в президенти Юрію Тимошенку 5 млн гривень в обмін на те, що той зніме свою кандидатуру з виборів[1]. За словами Юрія Луценка замовником підкупу був Валерій Дубіль.[2]

Громадсько-політична діяльність

Брав активну участь у всіх історичних подіях національно-визвольної боротьби на Прикарпатті з червня 1989 року, в складі «Української Гельсінської спілки», співзасновник товариства «Меморіал» у 1989 році в Коломиї, та учасник, всіх його розкопок, член Коломийської станиці братства вояків ОУН-УПА, член ГФзОГП Коломийське МРО «Народна самооборона Коломийщини». Член Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ».[3]

У січні 2019 — після того, як він заявив про намір балотуватися в президенти, — його виключили з Народного Фронту[1].

За результатами першого туру президентських виборів 2019 року набрав 0,62% голосів[4].

Родина

  • дружина — Тимошенко Зоряна Іванівна,
  • син — Тимошенко Валерій Юрійович,
  • донька — Тимошенко Мар'яна Юріївна,
  • донька — Тимошенко Любава Юріївна,
  • син — Тимошенко Нестор Юрійович.

Відзнаки та нагороди

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Вікіцитати

Шаблон:Депутати ВРУ-8 Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Кандидати у президенти України 2019 Шаблон:Портали