-
Чоп Сергій Миколайович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 16:08, 13 грудня 2022
| Чоп Сергій Миколайович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Микола́йович Чо́п ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Закінчив Білоцерківське ПТУ № 15, пройшов строкову службу в лавах Повітрянодесантних військ РА, ветеран-«афганець». Демобілізувавшись, працював на Білоцерківському комбінаті хлібопродуктів, у охоронних структурах. Був активістом організації ветеранів-десантників.
Брав активну участь у подіях Революції Гідності. Після оголошення часткової мобілізації намагався як доброволець стати до лав батальйону «Айдар», по тому — 25-ї окремої аеромобільної бригади. 24 серпня 2014-го призваний за мобілізацією, направлений до 95-ї окремої аеромобільної бригади. Зрештою — механік-водій БТР 90-го окремого десантного батальйону.
Загинув 8 грудня 2014-го в селищі Піски під час обстрілу, який вчинили російські терористи. Тоді ж загинули Микола Петрученко та Андрій Ременюк.
Без Сергія лишилися мама, дружина, син і донька. Син теж перебував у зоні бойових дій, обороняв Маріуполь.
11 грудня 2014-го Сергія поховали в Білій Церкві, кладовище «Сухий Яр», алея Слави.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- 8 травня 2015-го відкрито меморіальну дошку Сергію Чопу в місті Біла Церква
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[2][3].