-
Яковенко Олександр Олексійович: відмінності між версіями
ua>Mediafond (оформлення, стиль) |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 05:27, 10 жовтня 2023
| Олександр Яковенко Олександр Олексійович Яковенко | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Олексі́йович Якове́нко — український військовослужбовець, полковник, командир 5-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022), лицар ордена Богдана Хмельницького (2022).
Життєпис
Закінчив школу № 1 у м. Волноваха, що в Донецькій області[1].
Станом на 2018 рік був командиром 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»[2].
Російське вторгнення в Україну (2022)
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року під його командуванням підрозділи окремого штурмового батальйону беруть участь в бойових діях на Донеччині, де успішно знищують особовий склад, бронетехніку та автомобілі, завдають втрат ворожим підрозділам[3].
2023 року був призначений командиром 5-ї окремої штурмової бригади[1].
Нагороди
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (10 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (8 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 Військовослужбовець з Волновахи отримав бойовий прапор з рук Президента України
- ↑ Командир «Айдару» розповів про бій на Луганщині, під час якого загинули четверо військових
- ↑ Іван Бойко, Хрест бойових заслуг: першим кавалером став Валерій Залужний, фото // Україна молода. — 2022. — 7 травня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ