Нечипоренко Анатолій Ілліч

Шаблон:Однофамільці Анатолій Ілліч Нечипоренко Шаблон:Життєпис — учасник, захисник Євромайдану. Герой України.

Життєпис

Проживав у Києві. Закінчив 7 класів Брусилівської середньої школи № 1 і в 14 років працював різноробочим на цегельному заводі. У 18 років закінчив курси водіїв і був призваний до лав Радянської Армії.

Після закінчення служби в армії почав працювати в автобусному парку № 1, водієм рейсового автобуса. Пізніше перейшов в таксомоторний парк № 1 м. Києва — водієм таксі.

З 1988 року і до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію працював в охороні гаражного кооперативу «Пролісок».

У нього залишилися дружина Олена Іванівна, дочка Анна, онуки Андрій і Владислав, сестра Катерина Іллівна.

Файл:Могила Анатолія Нечипоренка.JPG

Могила Анатолія Нечипоренка

Помер 11 квітня 2014 року. З майданівцем попрощалися його друзі та родичі у Михайлівському соборі. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 86).

На Майдані

За словами доньки Анни, загиблий не був постійно на Майдані. Приходив лише тоді, коли мав таку можливість, адже до останніх днів життя мав роботу — працював в охороні гаражного кооперативу.

Був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні № 17 за адресою провулок Лабораторний, 14 (відділення політравми). Побитий беркутом під час штурму 18 лютого 2014 р. на вул. Інститутській. Знаходився у реанімації (2й поверх) у дуже важкому стані.

Анатолій Ілліч Нечипоренко був травмований 18 лютого. Мав закриту черепно-мозкову травму і вдавлений перелом кісток черепа. Весь цей час був в комі, але перед смертю вийшов з коми і пізнавав рідних.

Вшанування пам'яті

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)

Див. також

• Список загиблих учасників Євромайдану

Посилання

• Фото
• Хроніки Революції. Інформація про потерпілих.
• «Героям слава! Повний перелік загиблих на Майдані» // «Незалежне Бюро Новин», 21 лютого 2014