-
Санкції Євросоюзу проти громадян України, підозрюваних у незаконному привласненні державних коштів і порушенні прав людини: відмінності між версіями
ua>Sehrg Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 08:50, 16 жовтня 2023
Передісторія
У грудні 2013-лютому 2014 років у великих містах України, особливо у Києві, відбулися масові акції протесту, викликані відмовою Президента України Віктора Януковича підписати в листопаді 2013 року попередньо погоджену угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а також загальним невдоволенням народних мас політикою проросійської влади на чолі з Президентом Януковичем і головою уряду Миколою Азаровим, привласненням ними значних сум державних коштів і корупцією в країні. Наприкінці лютого протистояння між протестувальниками і загонами силовиків (зокрема, «Беркуту») в урядовому кварталі загострилося; було застосовано вогнепальну зброю, внаслідок чого загинуло більше сотні осіб.
Після протистояння у Києві ситуація стала неконтрольованою і Президент України Віктор Янукович за допомогою російських спецслужб 21 лютого 2014 року втік через Севастополь до Російської Федерації; слідом втекли й інші високопосадовці з його оточення.
У зв'язку з цими подіями 28 лютого 2014 року уряд Швейцарії ухвалив рішення заморозити рахунки 20 громадян України у своїх банках. У поширеному офіційному списку вказано прізвища Віктора Януковича та його сина Олександра, Сергія Арбузова, Миколи Азарова і ряду інших членів кабінету міністрів. Аналогічне рішення ухвалила влада Ліхтенштейну. Австрія також заморозила на вимогу Києва рахунки 18 громадян України в банках на своїй території. Прокуратура Женеви завела кримінальну справу стосовно Віктора Януковича за звинуваченням у відмиванні грошей.[1] Разом з тим, на середину листопада 2014 року 18 колишніх українських високопосадовців, які перебувають під майновими санкціями, не мали заборони на отримання Шенгенської візи та інших європейських віз[2], що стало відомо після видачі Андрію Портнову шенгенської візи на рік[3][4]
Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер 6 березня також оголосив про замороження активів представників режиму колишнього президента Віктора Януковича.[5]
5 березня 2014 представники держав-членів ЄС ухвалили списки українських чиновників, підозрюваних у корупції. Рішення набуло чинності 6 березня.[1]
9 грудня 2016 Швейцарія продовжила замороження активів колишнього президента України Віктора Януковича і пов'язаних з ним осіб на 2017 рік[6]
Список осіб, проти яких застосовуються санкції з боку ЄС
Сайт Ради ЄС 6 березня 2014 року оприлюднив перелік осіб, проти яких застосовуються санкції, а саме замороження і повернення незаконно привласнених коштів української держави. До списку потрапили[1]:
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 ЄС застосував санкції проти Януковича і 17 осіб з його оточення iPress, 6 березня 2014 р.
- ↑ Янукович, Азаров та Клюєв можуть їхати до ЄС — на них не діє заборона. Українська правда. 11.11.2014.
- ↑ Портнов, на якого ГПУ скаржилася ЄС «через Майдан», отримав Шенген і попрямує до Цюриху. Українська правда. 08.11.2014.
- ↑ ЄС, виявляється, не забороняв Портнову до них їздити. Українська правда. 11.11.2014.
- ↑ Канада зважилась на санкції проти Путіна та представників режиму Януковича
- ↑ Итоги 9.12: Газовые переговоры, закон для безвиза Шаблон:Ref-ru