Серхіо Рамос: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:19, 16 жовтня 2023

Се́рхіо Ра́мос Гарсі́я (Шаблон:Lang-es, Шаблон:МФА2¤ Шаблон:Н 30 березня 1986, Камас, Іспанія) — іспанський футболіст, центральний захисник «Севільї». Виступав за збірну Іспанії.

Колишній капітан «Реала». Один з найкращих бомбардирів Ла Ліги серед захисників. Всього за кар'єру забив 95 голів (709 матчів). Володар 4 кубків Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2013/14, 2015/16, 2016/17, 2017/18 років.

На міжнародному рівні Рамос грав за національну збірну Іспанії на трьох чемпіонатах світу та двох чемпіонатах Європи, чемпіон світу 2010 та дворазовий чемпіон Європи 2008 і 2012.

Клубна кар'єра

«Севілья»

У віці 15 років Серхіо прибув на перегляд до «Севільї», де добре показав себе. Незабаром почав виступати за юнацькі команди цього клубу.

У сезоні 2002/2003 Рамос брав участь у матчі за резервну команду клубу в другому дивізіоні чемпіонату Іспанії. А в наступному сезоні став гравцем основного складу дубля, провів 25 матчів і забив один м'яч.

У лютому 2004 року у неповні 18 років дебютував у складі головної команди севільського клубу в матчі Прімери. У цьому ж році він став чемпіоном Європи серед юнацьких команд віком до 19 років. Наприкінці наступного сезону отримав звання відкриття чемпіонату Іспанії. Провівши у складі команди трохи більше одного повного сезону, зарекомендував себе одним з найперспективніших іспанських футбольних захисників і привернув увагу керівництва мадридського «Реала». Улітку, на початку сезону 2005/2006 столичний клуб викупив права на гравця за 27 мільйонів євро — рекорд для іспанського підлітка.

«Реал Мадрид»

Серхіо Рамос. Реал 4:2 Валенсія

У «Реалі» Рамос отримав номер 4.

Шаблон:Цитата

Молодий гравець відразу зайняв позицію центрального захисника в основному складі команди. За два роки, з появою нових гравців на позиції у центрі захисту, переведений на позицію правого оборонця.

6 грудня 2005 забив свій перший гол за «Реал» у матчі групової стадії Ліги чемпіонів проти «Олімпіакоса». У 2007 та 2008 роках допоміг «Реалові» здобути перемоги в національному чемпіонаті. 2008 року входив до розширеного списку претендентів на отримання Золотого м'яча найкращого футболіста Європи. Того ж року увійшов до символічних збірних найкращих футболістів Європи та світу відповідно за версіями УЄФА та ФІФА. У перших чотирьох сезонах за «Реал» забив понад 20 голів.

На початку сезону 2009/2010 Рамос став одним із чотирьох капітанів «вершкових».

20 квітня 2011 Рамос після фіналу Копа дель Рей, матч завершився перемогою 1:0 над «Барселоною», під час святкування на даху клубного автобуса не втримав Кубок, який впав під колеса транспортного засобу у результаті чого трофей був пошкоджений.^[1] 12 липня 2011 Рамос продовжив контракт з «Реалом» до 2017 року.^[2]

14 грудня 2013 року побив клубний рекорд, отримавши 18-ту червону картку в матчі з «Осасуною» (2:2), але комітет Ла Ліги, порадившись, прийшов до висновку, що «гравець Дон Серхіо Рамос Гарсія не зачіпав свого супротивника, як це було написано в протоколі судді за результатами матчу». Його 19-та картка була в домашній грі 23 березня 2014 проти «Барселони», яку «Реал» програв з рахунком 3:4.

29 квітня 2014 Рамос забив двічі зі стандартів у матчі проти мюнхенської «Баварії» (4:0) у півфіналі Ліги чемпіонів. Із загальним рахунком двох матчів 5:0 команда з Мадрида вийшла до фіналу, вперше за 12 років. 24 травня у фіналі проти Атлетико (Мадрид), Рамос на останній додатковій хвилині другого тайму зрівняв рахунок (1:1), врятувавши свою команду від поразки, а в додатковий час «Реал» здобув перемогу з рахунком 4:1, завоювавши свій десятий трофей. Уболівальники обрали його гравцем матчу.

12 серпня 2014 року, граючи всі 90 хвилин у матчі проти Севільї (2:0), Рамос виграв перший трофей сезону, Суперкубок УЄФА. У матчах за Суперкубок Іспанії проти «Атлетико» (Мадрид) за сумою двох матчів «Реал» поступився 1:2. Він забивав у півфіналі та фіналі Клубного чемпіонату світу 2014 у Марокко, де «Реал» виграв турнір, а Серхіо визнали найкращим гравцем турніру.

17 серпня 2015, після декількох місяців спекуляцій щодо переходу в «Манчестер Юнайтед», Рамос погодився на новий п'ятирічний контракт з «Реалом» до 2020 року, за яким буде отримувати в «Реалі» 10 млн євро на рік. Після того, як Ікер Касільяс покинув клуб, Серхіо став новим капітаном «вершкових».

6 березня 2018 року в матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «ПСЖ» (2:1) захисник отримав жовту картку, яка стала для нього 37-ю, що є рекордом турніру^[3]. За іншими даними це сталося 19 вересня 2018 року у матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти «Роми» (3:0)^[4].

16 червня 2021 року мадридський «Реал» оголосив про те, що Серхіо Рамос покидає клуб у статусі вільного агента^[5].

«Парі Сен-Жермен»

В липні 2021 року, футбольний клуб «Парі Сен-Жермен» оголосив про підписання Серхіо Рамоса в статусі вільного агента. Контракт розрахований до 30 червня 2023 року^[6]. Однак через травми Рамос зміг дебютувати за парижан лише 28 листопада^[7].

Виступи у збірних

2002 року відіграв один матч у складі юнацької збірної Іспанії U-17, а у 2004 провів 6 матчів за збірну 19-річних, яка стала тріумфатором чемпіонату Європи U-19. У тому ж 2004 викликався й до молодіжної збірної U-21.

26 березня 2005 року, за чотири дні до власного 19-річчя, дебютував у складі національної збірної країни в товариській зустрічі проти збірної Китаю. 12 жовтня того ж року відкрив відлік забитим голам у формі національної збірної, відзначившись відразу ж дублем у ворота збірної Сан-Марино.

Добре зарекомендувавши себе у відбіркових матчах до чемпіонату світу 2006 року був включений до складу збірної Іспанії для участі у фінальному турнірі чемпіонату, як основний правий захисник. Відіграв у 3 з 4 матчів іспанців на турнірі.

Виступи на чемпіонаті світу 2006 остаточно закріпили за Рамосом місце основного правого захисника головної іспанської команди. У відбірковому турнірі до Євро-2008 Рамос брав участь у 11 з 12 матчів і забив два голи. Він брав участь у чемпіонаті Європи 2008, за результатами якого виборов разом із командою титул континентального чемпіона.

Був включений до складу збірної Іспанії для участі в світовій першості 2010 року, за результатами якої іспанці уперше в історії стали чемпіонами світу. Під час фінального турніру в Південно-Африканській Республіці був основним правим захисником команди, провівши на полі усі сім матчів іспанців на турнірі. Разом з партнерами по захисту збірної Іспанії дозволив суперникам команди забити в її ворота лише 2 голи за 7 ігор.

Серхіо Рамос став найкращим гравцем Євро-2012, а його збірна чемпіонами турніру. Рамос провів на турнірі всі шість матчів і зіграв величезну роль у тому, що в п'яти з них команда Вісенте дель Боске не пропустила жодного м'яча. У фінальному матчі з Італією Рамос на перших семи хвилин двічі бив по воротах — зі штрафного і головою. У час, що залишився він ще двічі перевірив Джанлуїджі Буффона. Крім того, він блокував удар Андреа Бардзальї та зробив 15 відборів.

2013 року взяв участь у своєму 100-му матчі за «червону фурію», ставши наймолодшим гравцем, якому підкорився цей рубіж.

Провів на полі усі три гри збірної Іспанії на чемпіонаті світу 2014 року, на якому діючі на той час чемпіони світу не змогли навіть подолати груповий етап, а також усі чотири гри на чемпіонаті Європи 2016 року, де іспанці не змогли захистити й континентальний титул, вибувши з боротьби на стадії 1/8 фіналу.

У березні 2018 року провів свій 150-й офіційний матч за збірну Іспанії, за кількістю проведених у її складі ігор займає друге місце в історії, поступаючись лише своєму багаторічному партнеру по клубу і збірній Ікеру Касільясу.

У травні 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй четвертій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії.

У лютому 2023 року офіційно оголосив про завершення кар'єри в національній збірній.

Стиль гри

Серхіо Рамос є універсальним гравцем оборони. Він володіє відмінним відбором, здатний грамотно обіграти суперника, не зваливши, креативно віддати точний пас на лінію нападу, має хорошу швидкість, володіє вмінням грати головою. Його основна позиція — центр оборони. Шаблон:Цитата Рамос утримує сумнівний клубний рекорд за кількістю червоних карток. У всіх турнірах їх назбиралося 25. Тільки під час «класико» його видаляли п'ять разів. Останній на сьогодні — у квітні 2017 року на «Сантьяго Бернабеу», коли «Реал» програв «Барселоні» 2:3. Шаблон:Цитата

Брудні прийоми

Шаблон:Розширити Іноді використовує брудні прийоми для досягнення своєї мети. Зокрема, у матчі півфіналу Ліги чемпіонів просив Кріштіану Роналду симулювати удар ліктем у своє обличчя з боку капітана «матрацників» Габі, який уже мав «гірчичника».^[8]

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2003–04	[[Файл:Шаблон:Прапор ESP\|20x13px\|ESP]] «Севілья»	ПД	7	0	КІ	0	0	КУЄФА	0	0	-	-	-	7	0
2004–05		ПД	31	2	КІ	5	0	КУЄФА	6	1	-	-	-	42	3
серп. 2005		ПД	1	0	КІ	0	0	КУЄФА	0	0	-	-	-	1	0
Усього за «Севілью»			39	2		5	0		6	1		-	-	50	3
серп. 2005–06	[[Файл:Шаблон:Прапор ESP\|20x13px\|ESP]] «Реал Мадрид»	ПД	33	4	КІ	6	1	ЛЧ	7	1	-	-	-	46	6
2006–07		ПД	33	5	КІ	3	0	ЛЧ	6	1	-	-	-	42	6
2007–08		ПД	33	5	КІ	3	0	ЛЧ	7	0	СІ	2	1	45	6
2008–09		ПД	32	4	КІ	0	0	ЛЧ	8	1	СІ	2	1	42	6
2009–10		ПД	33	4	КІ	0	0	ЛЧ	7	0	-	-	-	40	4
2010–11		ПД	31	3	КІ	7	1	ЛЧ	8	0	-	-	-	46	4
2011–12		ПД	34	3	КІ	4	0	ЛЧ	11	1	СІ	2	0	51	4
2012–13		ПД	26	4	КІ	3	0	ЛЧ	9	1	СІ	2	0	40	5
2013–14		ПД	32	4	КІ	8	0	ЛЧ	11	3	-	-	-	51	7
2014–15		ПД	27	4	КІ	2	1	ЛЧ	8	0	СУ+СІ+КЧС	1+2+2	0+0+2	42	7
2015–16		ПД	23	2	КІ	0	0	ЛЧ	10	1	-	-	-	33	3
2016–17		ПД	28	7	КІ	3	1	ЛЧ	11	1	СУ+КЧС	1+1	1+0	44	10
2017–18		ПД	26	4	КІ	1	0	ЛЧ	10	1	СУ+СІ+КЧС	1+2+1	0+0+0	41	5
Усього за «Реал Мадрид»			391	53		40	4		113	11		19	5	563	73
Усього за кар'єру			461	57		45	4		119	12		19	5	644	78

Матчі за збірну

Досягнення

Торрес, Мата і Рамос після перемоги на Євро-2012

«Реал Мадрид»

Чемпіон Іспанії (5): 2006-07, 2007-08, 2011-12, 2016-17, 2019-20
Володар кубка Іспанії (2): 2010-11, 2013-14.
Володар Суперкубка Іспанії (4): 2008, 2012, 2017, 2019.
Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА (4): 2013-14, 2015-16, 2016-17, 2017-18.
Володар Суперкубка УЄФА (3): 2014, 2016, 2017.
Переможець Клубного чемпіонату світу (4): 2014, 2016, 2017, 2018

«Парі Сен-Жермен»

Чемпіон Франції (2): 2021-22, 2022-23
Володар Суперкубка Франції (1): 2022

Іспанія

Чемпіон світу (1): 2010
Чемпіон Європи (2): 2008, 2012

Іспанія U-19

Чемпіон Європи U-19 (1): 2004.

Особисті

Найкращий захисник Ліги Чемпіонів УЄФА (2): 2017, 2018
Золотий м'яч Чемпіонату світу серед клубів (2): 2014
Збірна Світу ФІФА (10): 2008, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019
Найкращий гравець фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА (1): 2016
Найкращий гравець Суперкубку УЄФА (1): 2016
Ла Ліга Прорив(гравець) року: 2005.
Ла Ліга Найкращий Захисник: 2012, 2013, 2014.
УЄФА Команда року: 2008, 2012, 2013, 2014.
ЄСМ Команда року: 2007–08, 2011–12, 2014–15.
Чемпіонат Світу з футболу Команда мрії : 2010.
Чемпіонат Європи Команда турніру: 2012.
Ліга чемпіонів УЄФА Команда Сезону: 2013-14.

Особисте життя

Іспанець зустрічався з «Міс Іспанія-2006» — Елізабет Рейєс, колишньою подругою Кріштіану Роналду — Нереїдою Галлардо, колишньою топ-моделлю — Кароліною Мартінес, а також з моделлю Бланкой Ромео. Найдовші стосунки у футболіста були з журналісткою Ларою Альварес, але в 2012 році пара розійшлася.

З вересня 2012 року зустрічається з журналісткою Пілар Рубіо, старшою від Серхіо на 8 років. 12 листопада 2013 в одній із соціальних мереж пара оголосила, що вони стануть батьками. 6 травня 2014 народився хлопчик, якого назвали Серхіо Рамос Рубіо молодший. Пізніше в пари народилося ще двоє синів — Марко й Алехандро. 15 червня 2019 Рамос офіційно одружився з Пілар Рубіо. Цікаво те, що на весіллі не можна було бути неповнолітнім особам, а також тим, хто прийшов на цю подію без тимчасового татуювання із зображенням єдинорога або зірки.

Шаблон:Цитата Рамос любить коней і володіє конефермою в рідній Андалузії. За словами Рамоса, там він любить відпочивати та перезаряджати батарейки. Один зі скакунів футболіста — Сіленсіо де Рамос — став чемпіоном Андалузії-2016. Інший — Єкутан СР4 — чемпіоном світу-2018.

Підтримка України

23 лютого 2023 року Рамос долучився до благодійній акції польського дизайнера, спрямованої на збір коштів для українців, які найбільше постраждали від вторгнення країни-агресоркиШаблон:Джерело.

Примітки

Посилання

Шаблон:Commonscat

Шаблон:Navboxes colour Шаблон:Склад ФК Парі Сен-Жермен Шаблон:Бібліоінформація

[1] ttps://www.telegraph.co.uk/sport/sportvideo/footballvideo/8465404/Real-Madrids-Sergio-Ramos-drops-Copa-del-Rey-trophy-off-bus.html

[2] ttp://www.espnfc.com/story/933989/pepesergio-ramos-pen-real-madrid-contract-extensions

[3] Рамос встановив рекорд Ліги чемпіонів за кількістю зароблених карток

[4] Рамос став рекордсменом Ліги чемпіонів за кількістю жовтих карток

[5] Офіційно: Серхіо Рамос покинув мадридський «Реал»

[6] ttps://www.psg.fr/equipes/equipe-premiere/content/sergio-ramos-sengage-avec-le-paris-saint-germain-jusquen-2023

[7] ttps://campeones.ua/football/90542/

[8] Рамос підштовхував Роналду на підлий вчинок у матчі Атлетіко — Реал // Football24.ua.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Серхіо Рамос: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:19, 16 жовтня 2023

Зміст

Клубна кар'єра

«Севілья»

«Реал Мадрид»

«Парі Сен-Жермен»

Виступи у збірних

Стиль гри

Брудні прийоми

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Матчі за збірну

Досягнення

Особисте життя

Підтримка України

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Серхіо Рамос: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:19, 16 жовтня 2023

Клубна кар'єра

«Севілья»

«Реал Мадрид»

«Парі Сен-Жермен»

Виступи у збірних

Стиль гри

Брудні прийоми

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Матчі за збірну

Досягнення

Особисте життя

Підтримка України

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук