-
Бойків Володимир Васильович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>InternetArchiveBot (Reformat 1 URL (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot) |
||
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову. | Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову. | ||
Похований | Похований Володимир Бойків на Алеї Героїв [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]] у Львові. | ||
== Батько == | == Батько == | ||
| Рядок 73: | Рядок 73: | ||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно) — ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>; | * Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно) — ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>; | ||
* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive. | * Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| Рядок 85: | Рядок 85: | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
== | == Джерела == | ||
* [http://top.thepo.st/84192/VOLODIMIR-VASILOVICH-BOYK-V-59-r-urodjenets-Lvova-jiv-u-Ki-v-pomer-19-lyutogo-v-d-poranen Бойків Володимир Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140309005509/http://top.thepo.st/84192/VOLODIMIR-VASILOVICH-BOYK-V-59-r-urodjenets-Lvova-jiv-u-Ki-v-pomer-19-lyutogo-v-d-poranen |date=9 березня 2014 }} | * [http://top.thepo.st/84192/VOLODIMIR-VASILOVICH-BOYK-V-59-r-urodjenets-Lvova-jiv-u-Ki-v-pomer-19-lyutogo-v-d-poranen Бойків Володимир Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140309005509/http://top.thepo.st/84192/VOLODIMIR-VASILOVICH-BOYK-V-59-r-urodjenets-Lvova-jiv-u-Ki-v-pomer-19-lyutogo-v-d-poranen |date=9 березня 2014 }} | ||
{{Бібліоінформація}} | {{Бібліоінформація}} | ||
Версія за 03:31, 17 вересня 2023
Бойків Володимир Васильович (5 лютого 1955, Львів, Українська РСР — 19 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, Герой України.
Життєпис
Володимир Бойків народився і виріс у Львові, закінчив Львівську політехніку. Працював будівельником, згодом став керівником будівельної фірми.
Володимир мав два захоплення — політику і футбол. Був безпартійним. У 2000 році сім'я Володимира переїхала до Києва.
На Майдані
18 лютого 2014 року пан Володимир вирушив на Майдан. Незадовго до цього він переніс інсульт і дружина Наталя просила його лишитись удома. На що Володимир уже телефоном відповів: «Наталко, я тут біля водометів, біля вулиці Грушевського, я тут повинен бут» Після цього зв'язок обірвався. Шаблон:External media Дружина шукала Володимира лікарнями й моргами. Через помилку тіло Володимира в одному з моргів їй не показали, тому пошуки тривали доти, доки активісти інтернет-спільноти «Євромайдан SOS» не виклали в мережі фото невпізнаних тіл. Знайомі зателефонували Наталі й повідомили звістку.
У Володимира Бойківа залишився старий батько і троє синів — дорослі Андрій, Олександр та Захар 2001 року народження.
Володимир Бойків отримав три вогнепальні поранення, одне з них — у голову.
Похований Володимир Бойків на Алеї Героїв Личаківського цвинтаря у Львові.
Батько
Батько Володимира Василь Петрович Бойків (помер у 2016 у віці 90 років) — боєць дивізії «Галичина».
У 1943 зголосився до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Гайделяґері та Нойгаммері. У січні 1944 р. у складі почесної сотні брав участь у похороні віце-губернатора Отто Бауера у Львові. Василь Бойків був учасником бойової групи Баєрсдорфа[1].
Зі званням старшого стрільця (Oberschütze) служив писарем у 12 сотні 29 полку. Василь Бойків воював під Бродами, де важкопораненим потрапив до полону. За освітою архітектор, пан Василь був головним конструктором при будівництві дивізійного цвинтаря у селі Червоне (Ляцьке)[1].
Останні роки, після кількох інсультів, пан Василь не виходив з хати[1].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2];
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3].
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Загиблі учасники Євромайдану Шаблон:Герої України