Л

Шаблон:Кирилиця Л, л або Ʌ, ʌ («ел») — буква кирилиці.

Звуки

• [l] (л) — ясенний боковий апроксимант

Історія

У давньоруській та староукраїнській писемностях у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 ст., крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Являє собою дещо змінену букву старослов'янської кирилиці («люди»), що походить від грецької літери лямбда. У глаголиці має накреслення . Числове значення у кириличній буквеній цифірі — «30», у глаголичній — «50».

Використання

Л — 16 літера української абетки. В українській графічній системі, як і в інших графічних системах на кириличній основі, «л» використовується для позначення [ɭ].

В сучасній українській мові вживається для позначення сонорного щілинного плавного передньоязикового бокового приголосного звука, який може бути твердим і м'яким (лихо, віл, літо, сіль, лишиня).

«Л» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній писемності ця літера мала числове значення «тридцять».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «шістнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-л і т. д.

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1051	041B	002033	00000100 00011011
	Мала	1083	043B	002073	00000100 00111011
ISO 8859-5	Велика	187	BB	273	10111011
	Мала	219	DB	333	11011011
KOI 8	Велика	236	EC	354	11101100
	Мала	204	CC	314	11001100
Windows 1251	Велика	203	CB	313	11001011
	Мала	235	EB	353	11101011

Див. також

• L (латиниця) — літера латиниці, що також утворилась від грецької λ.

Джерела

• Л - Енциклопедія сучасної України

Література

• Шаблон:УРЕ
• Півторак Г. П. Л // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Посилання

• Шаблон:СУМ-11

Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова